Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Цитадель
Пізніше гори перейшли у власність австрійського уряду, і тут побудовано 1856 р. укріплення, звані Цитаделлю. Вони складаються з осереднього будинку, переломаного на два крила, і з чотирьох круглих бастіонів над сточищами гір. У листопаді 1918 р. Цитаделю зайняли українські війська.
Узгір'я Цитаделі опадають на південь до яру, яким пливе з Вульки один потік Сороки. Є тут два стави — Пелчинський і Паненський.
Пелчинський став має свою назву, мабуть, від Євфросини Пелчиної, доньки львівського міщанина Матвія Микулки, що віддалася за шляхтича Андрія Пелку. При ставі здавна були міські млини. В 1820 р. Іван Карло Фреснель, генерал австрійської кавалерії, побудував тут військову пливальню (басейн). Це був довгий пар-теровий будинок із тосканськими колонами; на стіні знаходилася пам'ятна таблиця на честь засновника. Фреснель був відомий у Львові з того, що, будучи сивоволосим дідом, закохався в молоду дівчину і, хоч батько замкнув її в монастирі, таки добув дозвіл і оженився з нею. В половині XIX ст. Пелчинський став був улюбленим місцем проходів львів'ян; Пелчинська вулиця (Д. Вітовського) була повна повозів, що привозили туди гостей, молодь приїздила кінно. Прогульковці приглядалися до науки плавання і плавальним еволюціям на гарному ще тоді й чистому ставі. В 1843 р. була тут «морська битва» — військові вправи, під час яких піхота й кавалерія у повній зброї кидалися в воду. В 1845 р. на Пелчинському ставі був фестин, в якому зображалася боротьба морських потвор: штучних крокодилів, сирен, китів, з якими боролися мурини (негри) на човнах. У ставі була риба ще з початком 1900-х рр., і довкола сиділи аматори рибальства з вудками. На горбах по другому боці ставу відбувалися військові вправи, в яких брали участь усі роди війська, навіть артилерія з гарматами. Роблено тут засідки, наступи при гучній стрілянині. Пам'яткою цього довгий час був кам'яний міст за ставом із надписом «Militare aedificavit — civitati donavit» («Військо збудувало — місту дарувало»). Принаду Пелчинського ставу, чар горбів, укритих деревами, описували у віршах львівські поети. Але в останніх роках, на жаль, став засипано й на його місці є порожня площа.
Сусідній Панєнський став мав ім'я від ордену панен домініканок, до яких належав. На ньому уладжено штучну совганку (ковзанку) і спортові площі.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Додати новий коментар