Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Церква Благовіщення
По другій стороні, при вул. Казимирівській, ч. 33, була церква Благовіщення Богородиці. Це одна з старших церков, згадується вже 1453 р. Братство при ній засновано за єпископа Макарія Тучапського 1542 р. В XVI ст. вона мала 40 парохіян, але в більшості дуже бідних: згадується двох пекарів, один кравець, один тесля і один маляр Симеон. У половині XVIII ст. церква була дерев'яна, крім головного престола, був вівтар св. Катерини; іконостас старий, дерев'яний, різьблений, золочений і мальований. Церковна утвар була засібна — 7 фелонів з дорогих матерій, три срібні чаші, багато інших срібних предметів. При церкві був цвинтар, обведений парканом, на ньому дерев'яна дзвіниця, побита гонтою, і школа, в якій мешкали студенти і «павпри» (Бідняки) на церковну послугу. За дзвіницею був садок із різнорідними овочевими деревами. При цвинтарі стояли чотири хатини, що винаймалися за чиншем. Осілих парохіян у 1743 р. числено всього 20.
При церкві Благовіщення, як при всіх інших, був цвинтарик. Старий львівський історик Варфоломій Зиморович подає зворушливе оповідання, зв'язане з цим цвинтарем, про смерть молодої пари, італійця Мікеліні й українки Пелагії. Молодий Мікеліні привіз до Львова вино з Кріту, продавав його батькам Пелагії й залюбився в дівчину. Але саме тоді, 1594 р., вибухла в місті пошесть. Першою жертвою її впала Пелагія. Дівчину вивезено за місто до якогось домика, Мікеліні пішов за любкою, доглядав її з великим пожертвуванням, незважаючи на небезпеку, але не міг видерти з обіймів чорної смерті. Пелагію похоронено на цвинтарі церкви Благовіщення. Мікеліні за свою любов заплатив життям — його також покопала пошесть. Він наказав себе похоронити на сусідньому цвинтарі св. Станіслава. На його бажання обі могили покрито однаковими надгробками: на каміннях були вирізьблені два серця, вінчані лавром, з віршем львівського поета Шимона Шимоновича: «Смерть не розлучила, що зв'язала любов». Церкву Благовіщення знесено 1784 р.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Додати новий коментар