Початки Львова

Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М.Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).
Небагато переказали нам літописи з історії львівського города. Можемо догадуватися, що у Львові перебували засновник міста Данило і син його Лев. Місто від початку жило тривожним, небезпечним життям. Під 1261 р. літопис згадує, що за наказом татарського хана Бурундая Лев мусив «розметати Львів», тобто розкинути укріплення города. Але чи того наказу не виконано, чи город відбудовано наново, Львів невдовзі став таким сильним, що татари не могли його добути. А під 1283 р. пише літописець, що хан Телебуга «пішов на Львову землю, на город Львів. І стояли у Львовій землі два тижні, кормилися, не воювали. І не давали ані вилізти з города за поживою, хто ж виїхав з города, одних убивали, других брали в полон, інших обдирали й пускали нагих і ті від морозу вимерли,— і зробили всю землю пусткою».
У 1287 р. Телебуга знову ходив під Львів. Княжий замок стояв до 1340 р. В цім році бояри у Володимирі отруїли останнього князя з династії Романовичів, Юрія II Болеслава. В квітні 1340 р. напав на Львів польський король Казимир, здобув замок, забрав звідси княжі скарби і наказав город спалити.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.