Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Галереї

У дворі Бернадинського монастиря

 

У дворі Бернадинського монастиря. На дальньому плані - церква Св.Андрія. This image was uploaded with the post Церква Св.Андрія.

Див.також: 
Церква Св.Андрія

У дворі Бернадинського монастиря

 

У дворі Бернадинського монастиря. На дальньому плані - церква Св.Андрія. This image was uploaded with the post Церква Св.Андрія.

Див.також: 
Церква Св.Андрія

Церква Св.Андрія

 

Церква Св.Андрія. Від пл.Галицької та вул.Князя Романа. This image was uploaded with the post Церква Св.Андрія.

Див.також: 
Церква Св.Андрія

Церква Св.Андрія

 

Церква Св.Андрія. Від пл.Галицької та вул.Князя Романа. This image was uploaded with the post Церква Св.Андрія.

Див.також: 
Церква Св.Андрія

Церква Св.Андрія

 

Церква Св.Андрія. Від пл.Галицької та вул.Князя Романа. This image was uploaded with the post Церква Св.Андрія.

Див.також: 
Церква Св.Андрія

Церква Св.Андрія

 

Церква Св.Андрія. Від пл.Галицької та вул.Князя Романа. This image was uploaded with the post Церква Св.Андрія.

Див.також: 
Церква Св.Андрія

Ратушева вежа валиться в 1826 р.

 

Ратушева вежа валиться в 1826 р. З гравюри на металі. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.

Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.

Ратуша перед 1848 р.

 

Ратуша перед 1848 р. З літографії К. Ауера. This image was uploaded with the post Давня львівська ратуша.

Катастрофа 14 липня 1826 р., коли стара ратушева вежа завалилася, дала почин до перебудови ратуші. Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості...

Читати більше про Перебудову ратуші

Давня львівська ратуша

 
Давня львівська ратуша. Рис. Ю. Глоговського з початку XIX ст. Львівська ратуша має широку і різнорідну історію. Як каже переказ, першу будову поставив тут князь Володислав Опольський, що в 1372-1378 рр. заряджував Галичиною як васал угорського короля з титулом володаря Русі. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був, мабуть, мурований, вежа довгі часи була дерев'яною. Ратушу перебудовано в 1491 р., потім вежа горіла двічі, 1527 і 1571 рр.; була перебудована 1619 р.; так само й інші частини ратуші змінювалися і розширювалися протягом століть. На початку XIX ст. стара ратуша складалася з кількох будинків, фронтом обернених до полудня. Середній будинок був найстарший, своїми основами сягав до початків міста; направо і наліво були пізніші прибудови. Головний вхід був у лівім крилі. Вели до нього широкі сходи і нівколиста брама, оперта на сталевих стовпах; за нею був передсінок і сіни, з яких ішли кам'яні сходи на поверхи. Найбільш величавою салею будинку була кімната «панів» або «консулярна». Тут збиралася міська рада. До ради належали найбагатші міщани, «патриціят» міста, самі католики, німці і поляки. Вони правили містом без огляду на опір біднішого населення.

Кам'яниці в Ринку (ч.3)

 

Південний бік Ринку значно перебудований. Із старих домів найліпше зберігся ч. 14, в ренесанснім стилі, з тесаного каменю, пізніше обтинкований. Над входом – венеціанський лев з відкритою книгою з 1600 р. Жив тут Іван Массарі, венеціанський купець і консул.
Доми з гарними балконами ч. 15 і 16 – з початку XIX ст. Доми ч. 17, 18, 19, 20 у стилі рококо, зі стильовими балконами. Дім ч. 21 має ренесансний портал (збережений під виставою).

Кам'яниці в Ринку (ч.2)

 

Доречно подати деякі місця із статті М. Еліяшевського «Палата князів Любомирських у Львові», яку він помістив у виданні „Wiadomości Konserwatorskie" (Львів, 1925. Р. І. Ч. 7. С. 199–209). «До небагатьох львівських кам'яниць, які не тільки не попали в руїну протягом XVIII ст., але заясніли в новій стильовій одежі, належали кам'яниці Шимоновичів і Торошевичів, тепер князя Любомирського. з яких побудована палата, як про це говорять міські акти з 1770 р. Нинішній вигляд кам'яниці, особливо її партер, здеформований склеповими (крамничними) входами, виставами й вивісками, сливе не дає здогадуватися, що маємо перед собою першорядну пам'ятку, як під оглядом стилю, так і минулого.

Кам'яниці в Ринку

 

Ратушева вежа валиться в 1826 р.Свій давній вид Ринок втратив у другім десятиліттю XIX ст. Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сьому вечором з великим тріском завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок від людей, але все-таки у звалищах загинув трубач, два жовніри і кілька робітників.
Ця катастрофа дала почин до перебудови ратуші. Ратуша перед 1848 р.Зруйновано стару будову, усунено також «багаті крами» і всі доми, що були посередині Ринку, і на це місце виставлено нову ратушу у теперішньому виді, з 9 салями, 156 кімнатами, з вежею, яка мала наверху невелику баню. Ратушу посвячено 1835 р. Але недовго стояла вона в цілості. В 1848 р. під час революції, що охопила Австрійську державу, поляки спробували опанувати Львів. Ринок зайняла польська національна гвардія. Але австрійські власті вирішили придушити революцію. Дня 2 листопада 1848 р. артилерія, що стояла коло палати латинського архієпископа, на площах Каструм (Низький Замок), Стрілецькій (Данила Галицького), Галицькій і Марійській (пл. А.Міцкевича), почала обстрілювати Ринок.

Синдикація вмісту