Центр, Площа Ринок, Проспект Свободи, Валова, Старий Ринок

1572 р., квітня 14.— СТАТУТ ЛЬВІВСЬКОГО ЦЕХУ МУЛЯРІВ І КАМЕНЯРІВ

Ми, райці міста Львова, цим доводимо до відома всіх взагалі і кожного зокрема, кому про це належить знати тепер і на майбутні часи. Прийшовши особисто до нашого раєцького уряду, славетні й чесні майстри муляри і каменяри, львівські громадяни, прізвища яких подано нижче, заявили, що за взаємною згодою і порозумінням між собою домовилися про порядок своєї роботи у цьому місті Львові і бажають його мати тепер і на майбутнє, на зразок інших ремесел, з певними затвердженими правами.
Вони просили нас, щоб ми, згідно з стародавніми правами і привілеями цього міста, перш за все для хвали і честі найвищого і найдобрішого господа, а також для спільного добра того ж міста дозволили заснувати для вже згаданої їхньої мулярської і каменярської роботи братство або цех, а щоб ми тим самим записали і належно затвердили певні положення, які вони нам згідно з звичаєм запропонували на письмі. Зміст тих положень такий:
1. Як стати майстром.

Площа виникла в XІV ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя міста. З кожного кута площі виходять дві взаємоперпендикулярні вулиці, котрі закінчувалися біля міських фортифікацій, що опоясували середньовічне місто. Площу розміром 142 х 129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновляючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі міщани будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам’яницями.

Вечірня знимка фронтону оперного театру.

Це зображення було завантажене з дописом Львівські піцерії.

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Порівняно нове та досить поширене явище як у центрі, так і на периферії -- магазини, в корені назв яких загадкове слово "сток". Зазвичай воно написане кирилицею, що у поєднанні із, наприклад, словом "Євро" стає не надто милозвучним, принаймні для мого вуха. У цих магазинах торгують одягом із-за кордону, але не зовсім зрозуміло, що ж хочуть власники сказати цими назвами: "ЮС Сток", "Стокер" (чи ні в кого не виникає асоціацій із автором "Графа Дракули"?), дивний гібрид кирилиці з латинкою "СтоколаD", "Сток центр" і уже згадані "Євростоки" (у множині це звучить, як на мене, вже зовсім непривабливо). Загалом, слово stock з англійської, в одному із можливих варіантів перекладу (бо у нього є щонайменше 21 значення) -- це "асортимент товару", лише незрозуміло, чому ним називають виключно магазини одягу та тільки ті, де продають уцінені речі з Європи чи Америки. Гадаю, в цьому випадку, робиться ставка на "іноземне" звучання назви (яку пересічний громадянин навряд чи почне аналізувати та перекладати), без особливого замислювання над тим, чи доречно вживати це слово в такому контексті, а чи варто дібрати якийсь вдаліший український відповідник.

Корпус біологічного факультету Національного університету ім.І.Франка.
Це зображення було завантажене з дописом Церква Св.Миколая на розі вул.Грушевського та Драгоманова.