Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Мікрорайони Львова

Сихів

Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 09.05.2007 - 22:51

Сихів

Сихів — мікрорайон міста Львова, давніше приміське село.

Уперше село Сихів згадується у джерелах під 1409 р., коли Петро Влодкович (Влодек) з Храбинович придбав його у Івана Русина та дружини його Оксани за 50 кіп грошей. У 1411 р. Петро Влодкович продав Сихів Іванові з Зубри за 60 кіп грошей та коня, вартістю 4 копи.

У 1507 р. райці міста Львова придбали за 200 гривень у Івана та Петронели Сокільницьких четверту частину Зубри і половину Сихова, у 1509 р. у Яна Яцимірського за 200 гривень - другу чверть Зубри та іншу половину Сихова . Також у Дзерслава Вільчка за 420 гривень було придбано у 1508 р. іншe половину Зубри. Таким чином Сихів і Зубра стали приміськими селами. У 1525 р. вони отримали магдебурзьке право. Сихів перебував у власності Львова до XX ст.

Селище Рудно

Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 07.05.2007 - 10:24

Рудно

Рудно (Рудне), селище міського типу (с.м.т.) Львівської області, підпорядковане Львівській міськраді, відноситься до Залізничного району Львова, розташоване за 8 км на захід від Львова.

Через селище проходить залізнична магістраль Львів-Мостиська. Існують дві залізничні станції - Рудно і Зимна Вода. На відстані 1 км проходить Львівська кільцева автомобільна дорога.

Вперше Рудно згадується в письмових джерелах XVI ст. під назвою Рушин. На території селища знайдено три поселення, що існували від епохи мезоліту (12 тис. років тому назад) до періоду Русі (XI—XII).

В Рудному є дві церкви (УГКЦ та УАПЦ), духовна семінарія (УГКЦ), середня школа №74.

Взято з

Згадка про сплату міського податку "шос" друкарем Іваном Федоровим

Внесено Tetiana Bilushchak Суб, 17.10.2015 - 20:59

1574 р., січня, не раніше 28 — З СПИСКУ МЕШКАНЦІВ ЛЬВОВА, ЯКІ СПЛАТИЛИ МІСЬКИЙ ПОДАТОК —«ШОС»,СКЛАДЕНОГО ЛЬВІВСЬКОЮ МІСЬКОЮ КАСОЮ, З ЗГАДКОЮ ПРО СПЛАТУ ПОДАТКУ ДРУКАРЕМ ІВАНОМ ФЕДОРОВИМ
...Бондар Адам — від усього будинку 1 золотий 24 гроші, «ухвали» — 22 1/2 гроша. Дав.
Мартин Страх — «ухвали» 22 1/2 гроша. Дав.
Друкар Іван «ухвали» 22 1/2 гроша. Дав...

Додати новий коментар

Згадка про сплату міського податку "шос" друкарем Іваном Федоровим

Внесено Tetiana Bilushchak Суб, 17.10.2015 - 20:59

Додати новий коментар

Про дозвіл Івану Федорову наймати підмайстрів для виконання столярських робіт у друкарні

Внесено Tetiana Bilushchak Суб, 17.10.2015 - 20:45

1573 р., січня 26 — УХВАЛА УРЯДУ РАДИ МІСТА ЛЬВОВА З ДОЗВОЛОМ ДРУКАРЕВІ ІВАНУ ФЕДОРОВУ НАЙМАТИ ПІДМАЙСТРІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТОЛЯРСЬКИХ РОБІТ У ДРУКАРНІ
Ухвала [в справі] між друкарем і столярами.
За львівською раєцькою ухвалою друкар Іван не може тримати підмайстрів столярського ремесла і виконувати будь-яку роботу, належну до їх ремесла, але може, у разі необхідності, наймати собі на роботу підмайстрів від столярів і виконувати роботу разом з ними. При цьому застерігається, що коли підмайстер стане друкарем і зможе виготовляти собі речі, необхідні для цього ремесла, то може це зробити без перешкод.
Діялося, як вище.

Додати новий коментар

Статут львівського цеху мулярів і каменярів

Внесено Tetiana Bilushchak П'ят, 16.10.2015 - 20:21

1572 р., квітня 14.— СТАТУТ ЛЬВІВСЬКОГО ЦЕХУ МУЛЯРІВ І КАМЕНЯРІВ

Ми, райці міста Львова, цим доводимо до відома всіх взагалі і кожного зокрема, кому про це належить знати тепер і на майбутні часи. Прийшовши особисто до нашого раєцького уряду, славетні й чесні майстри муляри і каменяри, львівські громадяни, прізвища яких подано нижче, заявили, що за взаємною згодою і порозумінням між собою домовилися про порядок своєї роботи у цьому місті Львові і бажають його мати тепер і на майбутнє, на зразок інших ремесел, з певними затвердженими правами.
Вони просили нас, щоб ми, згідно з стародавніми правами і привілеями цього міста, перш за все для хвали і честі найвищого і найдобрішого господа, а також для спільного добра того ж міста дозволили заснувати для вже згаданої їхньої мулярської і каменярської роботи братство або цех, а щоб ми тим самим записали і належно затвердили певні положення, які вони нам згідно з звичаєм запропонували на письмі. Зміст тих положень такий:
1. Як стати майстром.