Костел Єзуїтів

Вулиця Трибунальська звалася зразу Шевська, від кінця XVIII ст.— Дикастеріальна, тому що вела до урядових бюр у єзуїтів. При ній помітніші доми в стилі цісарства, ч. 10 і 12.
Костел єзуїтів побудований близько 1635 р. у бароковому стилі, один із найбільших у місті, з величавим фасадом, на шістьох корінфських стовпах опирається бальковання у двох консигнаціях (антаблемент у двох ярусах). Костел мав найвищу вежу в місті, але 1830 р. її вищі поверхи знесено. Монастир єзуїтів, перебудований 1723 р., був скасований 1778 р., і в ньому міститься суд. В монастирі була єзуїтська колегія, що у XVIII ст. добула собі ім'я академії. Учеником цеї школи був також пізніший гетьман Богдан Хмельницький, він покінчив тут поетику і риторику під проводом ксьондза Андрія Гонцель-Мокрського. Бували тут і інші студенти-українці, як, наприклад, славний подорожник Григорович-Барський в XVIII ст.
По знесенні ордену 1773 р. у єзуїтських будинках поміщено губерніальні бюра. В 1775—1848 рр. в єзуїтськім костелі відбувалися засідання «станового сейму», найдавнішого галицького парламенту. До сейму належали два стани: магнатський, що складався з князів, графів, баронів, єпископів, та лицарський — зі шляхти, яка річно платила щонайменше 75 золотих податку. Пізніше допущено теж делегатів капітул і двох делегатів міста Львова. Сейм обдумував способи, як увести в життя різні доручення уряду, і деколи посилав до цісаря петиції. Вплив його не був великий: він «просив за те, чого не давали, і дякував за те, чого не просив». Відкриття сесії сейму відбувалося дуже святочно, перед костелом військо і поліція держали шпалір (почесну варту); переїзд через площу був тоді замкнений за¬лізними ланцюгами.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.