Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Церква, будинки й Юридика
За переказом першу дерев'яну церкву спалив польський король Казимир 1340 р. На її місце ігумен Євфимій 1363 р. почав будувати нову церкву, муровану. Будову докінчено 1437 р. У будівництві брав участь архітектор Дорінг. Ця церква відзначалася незвичайно сильними мурами, так що тільки з трудом зруйновано її 1743 р. для будови нової. При церкві була дерев'яна дзвіниця з шістьма дзвонами, недалеко від неї криниця глибиною десять ліктів, із цямбриною, покрита дахом, з неї тягнули воду колом із ланцюгом і відром. На півночі, від сторони Городецької вулиці, йшов великий монастирський сад. Тут випливав потічок Середній, що творив невеликий ставок; потічок було ще видно в XIX ст., він увіходив у канал на Городецькій вулиці. Св. Юр дістав новий вигляд при перебудові єпископів Атанасія [Шептицького] й Льва Шептицьких від 1744 р. Поставлено тоді величаву церкву, яка вважається найгарнішою пам'яткою у стилі рококо у Львові. Церква має план грецького хреста, посередині накрита поважною тяжкою банею, на раменах хреста незамітні плоскі бані, закриті балюстрадами; як прикраси ужито цілої маси ніжно різьблених ваз та рококових орнаментів. Звертають увагу монументальні статуї святих, особливо св. Юрія на коні над аттиком. Всередині церква прикрашена іконостасом Луки Долинського, маляра-українця з кінця XVIII ст. Крім головного вівтаря є, шість бічних, в однім є ікона теребовельської Богородиці з 1723 р.; окрадено її з дорогоцінностей, якими була обвішана.
До церкви ведуть подвійні кам'яні сходи у стилі рококо; вежа й інші будинки творять цілість із церквою. З півночі були мешкання монахів, від заходу гостинні палати, з полудня мала бути Духовна семінарія. Палата єпископів, потім митрополитів збудована в переходовому стилі від рококо до цісарства. Парк своїм поділом і укладом квітників був пристосований до цілості архітектури. При головних будинках були ще прибудови — стайні, кухні, «кордегарда» для війська,— єпископи мали свою надвірну драгонію,— далі двори й доми до винайму. При єпископській столиці була у своїм часі друкарня, раз за владики Желиборського - 1644 —1646 рр., двічі за Шумлянського - 1687 —1688 та 1700 рр. Св. Юр мав також свою бібліотеку, яка почала творитися вже за першого львівського єпископа Макарія Тучапського (1540—1549 рр.) - Частину її переда¬но до Національного Музею — фундації митрополита Шептицького, частина є в палаті митрополитів і при консисторії. Цілий простір довкола св. Юра творив власність церкви й звався юридикою. Були тут різні частини, як оселі «Під скалою» — на захід біля підніжжя гори, Чолганщина, Колоковщина, Яворщина, Балабанівщина на Городецькім, Кобилеччина на Янівськім. Юридика сягала вниз Городецької вулиці до костела св. Анни і далі на Янівську (Шевченка) вулицю до єзуїтського фільварку та до Широкої вулиці (тепер Коперника).
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Додати новий коментар