Привокзальна, Львівська Політехніка, Святоюрська гора, Бандери

За радянських часів Громадський науково-просвітницький клуб, що пізнають Всесвіт імені Ціолковського.
Житловий будинок. Початково зведені як прибуткові будинки архітектора Юзефа Сосновського за його власним проектом у 1900—1908 роках. Скульптурне оздоблення фасадів приписують Антонію Попелю.

Пам'ятник Степану Бандері у Львові на площі Кропивницького знаходиться біля Собору святих Єлизавети і Ольги.
Пам'ятник — фігура Степана Бандери в повний зріст заввишки 7 метрів; за нею стоятиме Стелла української державності — 30-метрова тріумфальна арка на чотирьох колонах: тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізуватиме певний час українській історії. Перша опора — княжий період, друга — період козацтва, третя — період Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, четверта — сучасність України.
Загальна кошторисна вартість робіт по спорудженню - понад 8,5 млн. гривень, самої скульптури — 400 тисяч гривень.

Пам'ятник Степану Бандері у Львові у липні 2010 р.
Проект монумента затвердили після семи конкурсів в 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво розпочато наприкінці 2003 року.

Головний залізничний вокзал Львова

Панорама вул.Шевченка і Золота із студентської бібліотеки Львівської політехніки.

Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ. На відрізку від вул.Бандери до Київської.
Це зображення було завантажене з дописом Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ.

На південь від св. Юра є середмістя, яке в 1890-х рр. називано «Новим Світом»: тоді щойно місто посувалося в ці околиці. Є тут стара оселя На Байках — назва не вияснена: історик Антін Петрушевич тлумачив її як попсоване «на балках», тобто на ярах. Ще в 1860—1870 рр. це була напівсільська оселя з хатами, вкритими соломою й гонтою, з городами, оточеними живоплотами. Тутешні передміщани займалися мулярством і городництвом, продавали ярину до міста. Дівчата з Байок славилися красою. Це передмістя почали забудовувати архітектори: українець Іван Левинський і поляк Юліян Захарієвич. Так забудувалася давня Крижова (Чупринки) вулиця (тепер Потоцького), звана так від хреста, що стояв при її кінці. Цю околицю називано в 1890-х рр. Кастелівкою. Від третього будівничого Франца частина теперішньої вул. Листопада (Коновальця) звалася Францівкою, тут була фабрика гіпсу (Звідси назва вул. Гіпсової).

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Св. Юр мав також драматичні моменти у своїй історії. 3 січня (в цей час різниця між юліянським і григоріянським календарями становила 10 днів) 1584 р., у перший день Різдва на церкву напали слуги латинського архієпископа Соліковського, вигнали з церкви священиків Саву й Івана, що ставали до служби божої, і ворота церковні опечатали; владика Гедеон Балабан мусив вести процес із архієпископом, і щойно по трьох тижнях було відкрито запечатані церкви. Сам Гедеон Балабан був людиною нагальної вдачі, вів боротьбу зі Ставропігією й своїм духовенством і непослушних карав, не перебираючи у способах: ченців з монастиря св.

Це зображення було завантажене з дописом Вул. Стороженка.