Багаті крами

При головних будинках ратуші стояли різні прибудови. З фронту були добудовані муровані крамниці. Від сходу, навпроти теперішнього дому «Просвіти» (пл. Ринок, 10), стояла «кордегарда» або «одвах» (гауптвахта) для війська, але найбільше був забудований Ринок за ратушею, від півночі. За самою ратушею була вузька вуличка «пасомонників», тобто шмуклерів. За нею по обох сторонах другої рівнобіжної вулички йшли «багаті крами». Це були крамниці найбагатших міщан. Хто мав торгівлю в Ринку, той уважався справжнім горожанином міста. Зразу у цих домах мали торгівлю тільки католики, одначе пізніше українці, завдяки своїй підприємливості, добули собі туди доступ і мали кілька «багатих крамів» у своїх руках. В половині XVI ст. мали тут крамниці п'ятеро купців, два кушніри і один кравець. Пізніше шість крамниць утримувалося в руках наших міщан і одна навіть належала до Ставропігії. У тих крамах на Ринку кипіло все торговельне життя, були тут побіч себе «ятки» шевські, крамниці золотарів, аптекарів, кушнірів, слюсарів – все в суміш; дальше бідніші крамниці з «норимберзьким» крамом, будки перекупок, саджавки з рибою; від полудня, недалеко керниці, черниці з монастиря Воведення Богородиці продавали нитки. Торговий рух ставав ще сильніший під час річних ярмарків по св. Агнеті в січні і по св. Трійці в червні. Тоді до Львова з'їздилися чужосторонні купці: німці, італійці, вірмени, греки, турки й інші та розкладали свої товари на Ринку.
Ринок в давні часи не визначався порядком, було на ньому сміття і болото, як у малім містечку. Коли цісар Йосиф II перший раз переїздив через Львів, його карета, запряжена в шість коней, застрягла в болоті на Ринку і з трудом її звідтам добули.
На Ринку були ще деякі публічні пам'ятники. По східній стороні (навпроти дому ч. 9) стояла велика керниця зі скринею (басейном) на воду і великою спижевою (бронзовою) статуєю «Мелюзини», тобто водної німфи, побудована 1589 р. Тепер прикрашають Ринок чотири кам'яні керниці з початку XIX ст., що зображають Нептуна, Діану, Амфітриту, богиню моря, й Адоніса. Перед головним входом ратуші стояв стовп на вісім стіп високий і на ньому кам'яний лев, фундація міщанина Станіслава Шольца з 1591 р. Тепер він е під кіпцем на Високім Замку.
По західній стороні ратуші, під вежею, на постаменті у вісім стіп, стояла подвійна фігура, що зображала дві постаті, звернені плечима до себе: з одної сторони – жінку із зав'язаними очима і мечем в одній руці та вагою в другій, себто справедливість, з другого – мужчину з мечем у піднесеній руці – ката. Се був т. зв. прангер (pręgierż) – місце, де виконувано вироки смерті. На сьому місці були в 1564 р. покарані смертю молдавські господарі Стефан Томша та ін. Тут поклав свою голову славний Іван Підкова, що був козацьким ватажком і визначався такою силою, що в руках ламав підкови. Коли дня 16 червня 1578 р. кат рубав йому голову, нараз заломився дах над передсінком ратуші і впав на землю на великий страх народу.
На Ринку відбувалися здавна різні святочні обходи з нагоди перемог, приїзду володарів та ін. В 1588 р. обходжено святочно коронацію Жигмонта III. В обході брали участь також запорізькі козаки під проводом князя Костянтина Ружинського, в кількості 1700. Вони ходили на підмогу Жигмонтові проти австрійського архікнязя Максиміліана. Місто підіймало (вшановувало, частувало) їх вином, а вони «охотно і згідно помагали до сього тріумфу своїм обичаєм густою стрільбою». В 1611 р., як король добув Смоленськ, на Ринку зображено цю облогу; Смоленськ був виліплений з паперу, з воротами і баштами, частина міщан удавала оборонців, частина добуваючих – стріляли, робили наступи, врешті добули твердиню, взяли залогу в полон, полонених обвели по Ринку, накінець і «переможці», «переможені» разом засіли пити вино...

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.