Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Будівлі, вулиці
Порохова вежа і Домінікаський собор
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45Порохова вежа і Домінікаський собор. Вигляд з перехрестя вул.Винниченка і Лисенка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Вул.Просвіти
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45Вул.Просвіти. Біля Львівської облдержадміністрації. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:45Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти. На дальньому плані за деревами видно Успенську церкву і вежу Корнякта.
Вул.Беринди і площа Катедральна
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:36Вул.Беринди і площа Катедральна. Вигляд в сторону проспекту Свободи. This image was uploaded with the post Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди.
Памво Беринда (між 50-70-ми рр.16 ст. — †(13)23 липня 1632) — видатний діяч української культури, лексикограф та письменник.
Народився в Прикарпатті. Світським ім'ям Беринди було Павло. При постриженні в ченці Павло Беринда прийняв ім'я Памво.
Працював у Стрятинській (1597-1605) та Крилоській (1606-08, тепер Івано-Франківська область) друкарнях. Активний діяч Львівського братства, працював у братських друкарні і школі (1613 — 1619), у Львові (до 1613) постригся в ченці. З 1619 р. жив у Києві. Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. Найвизначніша праця Беринди — перший друкований український словник «Лексикон славеноросский альбо імен толкование» (1627; 1653). В ньому близько 7 тис. слів — загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов'янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку 17 ст. Метою Беринди при складанні його словника було відновити церковнослов'янську традицію літературної мови і цим протистояти наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії. Памво Беринда був одним із зачинателів поезії та шкільної драми в Україні. 1616 р. Б. видрукував у Львові різдвяний діалог із пролога, промов семи хлопців та епілога «На Рождєство Христа вєршє для утєхи православним христіанам». До діалога додані були інші вірші на церковні теми.
Катедральний собор
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:36Катедральний собор. Вигляд з площі Ринок. This image was uploaded with the post Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди.
Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди
Внесено Artur Izhevsky Wed, 02.05.2007 - 15:36Кут площі Ринок тв вул.Галицької і Беринди. Вигляд з площі Ринок на Катедральний собор.
Вигляд на вулицю Листопадового Чину від Собору святого Юра.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Вигляд на вулицю Листопадового Чину від Собору святого Юра.
This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Вхід в Собор святого Юра
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Собор святого Юра. Вхід в собор. This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:00Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:49Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської. This image was uploaded with the post Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний.
Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:48Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської.
Палац Потоцьких по вул.Коперніка
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 30.03.2007 - 11:32Палац Потоцьких по вул.Коперніка. Вигляд з вул.Коперніка.
Альфред II Юзеф Потоцький гербу Пилява (29 липня 1817, Ланьцут - 18 травня 1889, Париж) – граф, політичний діяч, маршалек Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, другий ординат в Ланьцуті.
Після завершення дипломатичної служби Альфред Потоцький присвятив подальше своє життя активній політичній діяльності в Галичині. У 1863 р. був обраний послом до Галицького Сейму. Був депутатом цього представницького органу аж до своєї смерті у 1889 р. У 1875-1877 рр. обіймав гідність маршалка Галицького Сейму. Протягом 1875-1883 рр. був намісником Галичини.
Вул.Коперніка
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 30.03.2007 - 11:31Вул.Коперніка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону від центру Львова. This image was uploaded with the post Вул.Коперніка.
Вул.Коперніка
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 30.03.2007 - 11:25Вул.Коперніка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону центру Львова.
Копернік Миколай (пол. Mikołaj Kopernik) (19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543) — астроном, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
Свою найголовнішу працю, базовану на власних спостереженнях і обрахунках, “Про кругові рухи небесних тіл” опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті. У цій роботі він постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті.
Читати більше про М.Коперніка.
Вул.Дорошенка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 11:09Вул.Дорошенка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону від центру Львова. This image was uploaded with the post Вул.Дорошенка.
Вул.Дорошенка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 11:05Вул.Дорошенка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону центру Львова.
Руїна 60—70-рр. XVII ст. на Україні стала й особистою трагедією цього визначного політичного і державного діяча, який прагнув створити незалежну Українську державу в етнографічних межах, включаючи Перемишль, Галич і Львів.">Дорошенко Петро (1627 - 19 листопада 1698) - визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665-1676). Ставши у 1665 р. гетьманом Правобережної України, поставив собі за мету кінцеве звільнення її від поляків. У 1667 р. завдяки турецьким війскам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні. У 1668 р. був проголошений гетьманом України по обидва боки Дніпра. Боровся за незалежну Україну в її етнографічних межах.
Все життя і діяльність гетьмана Дорошенка, визначного державного і політичного діяча свого часу, були спрямовані на досягнення повної державної незалежності та збереження територіальної єдності України. Власне таку оцінку його діяльності давали такі видатні українські історики як В. Антонович, М. Костомаров, М. Грушевський, Д. Дорошенко та ін. Але перша спроба об’єднати Правобережну і Лівобережну Україну, що її намагався здійснити Гетьман
Руїна 60—70-рр. XVII ст. на Україні стала й особистою трагедією цього визначного політичного і державного діяча, який прагнув створити незалежну Українську державу в етнографічних межах, включаючи Перемишль, Галич і Львів.">Петро Дорошенко, закінчилась невдало.
Корок на вул.Січових стрільців
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 11:03Корок на вул.Січових стрільців. Вигляд від парку ім.І.Франка. На дальньому плані - телевізійна вишка.
Січові Стрільці (СС) — одна з найкращих реґулярних формацій Армії УНР у 1917—1919, яка мала різні форми організації: Гал.-Бук. Курінь Січ. Стрільців, 1 Курінь СС, Полк СС, Окремий загін СС, Дивізія СС, Осадний корпус Січових Стрільців, Корпус СС, Група СС.
У формації СС Армія УНР диспонувала військ. частиною, яка виділялася своєю організованістю і боєздатністю. Як гол. підпора протигетьманського повстання, СС мали великий вплив на Директорію УНР, але після від'їзду В. Винниченка за кордон цей вплив зменшився. По війні керівні старшини СС були творцями і чоловими постатями УВО — ОУН.
Кут вул.Крушельницької і Каменярів
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 10:58Кут вул.Крушельницької і Каменярів. This image was uploaded with the post Вул.Крушельницької біля парку ім.І.Франка.
Будинок №23 по вул.Крушельницької
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 10:58Будинок №23 по вул.Крушельницької. В цьому будинку з 1903 по 1952 рік проживала видатна українська співачка Соломія Крушельницька. This image was uploaded with the post Вул.Крушельницької біля парку ім.І.Франка.
Вул.Крушельницької біля парку ім.І.Франка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 10:56Вул.Крушельницької біля парку ім.І.Франка. Вигляд вниз від вул.Матейка до вул.Словацького.
Крушельницька Соломія Амвросіївна (23 вересня 1872 - 16 листопада 1952) — відома українська оперна співачка, педагог.
Сьогодні ім'я С.Крушельницької носять Львівський оперний театр, Львівська музична середня школа, Тернопільське музичне училище, 8-річна школа в селі Біла, вулиці у Львові, Тернополі, Бучачі.
Читати більше про С.Крушельницьку.