Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Північ

Інвентарний опис львівських підміських сіл

1546 р., липня 9 *.— ІНВЕНТАРНИЙ ОПИС ЛЬВІВСЬКИХ ПІДМІСЬКИХ СІЛ ЗАМАРСТИНОВА, ВОЛИЦІ Й ПОРІЧЧЯ, СКЛАДЕНИЙ ПРИ ПЕРЕДАЧІ ЇХ В ОРЕНДУ ГАВРИЛОВІ АВЕДИКУ І ЗАСВІДЧЕНИЙ РУСЬКИМ ВОЄВОДОЮ ЄРОШМОМ СИНЯВСЬКИМ

…** Найперше піддані села Замарстинова: Яцько, Вавринепь, Станіслав син Якова, Гайда Іванко, Панас, Станіслав Стахера, Шатан, Бкович, Гайда другий син Чупила, Солтис, Симонович, Васько, Одесько, Татко Яків, Валек Кравець, Станіслав Кравець, Кушко, Крепка.
Ці всі сидять на землі. Усіх цих підданих 18. Між тими людьми є дев'ять чоловік, що сидять на півланах, а ті, хто має луку, дають чиншу по 24 гроші. Один чоловік сидить на чверті лану, платить чиншу 12 грошів. Вісім чоловік, котрі теж сидять на півланах, але не мають луки, платять чиншу по 12 грошів. Ті всі дають по дві курки на святого Мартина ***.

Брюховичі

 

Сусідні Брюховичі постали 1444 р. над річкою Брюховицею. В 1570 р. було тут осілих кметів і загородників 16, одна корчма, десять ставів, вісім млинів і фільварок. В 1608 р. було 28 господарів, 17 загородників, двір із гумном і стайнею, корчма, сім млинів і папірня, перша у Львові фабрика паперу, до якої вжито одного з млинів. В 1792 р. Брюховичі мали 74 доми. Робили панщини кінної 928 днів, пішої — 800 днів. Коло брюховицького запусту Оссови були ломи каменю й вапняні печі; місто тримало там гірників, які працювали «за третій камінь».

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Голоско

 

Клепарів належав до парохії на Голоску. Голоско згадується вперше 1401 р. під назвою «Головсько»; в 1500 р. розрізняли вже Голоско Велике й Мале. В 1539 р. церква св. Покрови стала крилошанською — парох її належав до крилошан при св. Юрі. При кінці XVI ст. постало тут братство. В 1797 р. на Голоску Великім було 76 домів і 83 ґрунтових господарі; вони робили панщини кінної 1352 дні, пішої — 936 днів. На Голоску Малім було 51 домів і господарів. Під Голоском були зразу широкі піскові простори; від початку XIX ст. місто заліснило їх, і тепер є там гарний бір.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Замарстинів

 

За Полтвою є передміські села Замарстинів і Клепарів.
Замарстинів має ім'я від німця міщанина Івана Зомерштайна, який близько 1420 р. заложив тут на міських ланах першу оселю. Один із спадкоємців Зомерштайна заснував тут ще фільварки Поріче, або Заріче, й Волю, або Волицю, близько 1500 р. Пізніше Замарстинів переходив із рук до рук. З часом дістався в руки шляхти. Нові власники домагалися від замарстинівців панщини. Передміщани боронилися від цього обов'язку й доказували, що вони свобідні міщани. Але місто стало по стороні панів й хотіло присилувати передміщан до робіт на пана. Це привело Замарстинів до бунту. В 1604 р. передміщани заявили, що не підуть на роботу. Магістрат викликав їх до себе і 50 людей замкнув на кілька тижнів до в'язниці; дехто з членів міської ради погрожував, що бунтарів будуть вішати. Замарстинів вніс скаргу до короля, не допустив магістратської комісії до своїх піль, радних міста обкидано камінням.

Янівський Цвинтар

 

Янівський цвинтар засновано в 1883 р. Є тут понад двісті могил українських стрільців, що полягли у війні 1918— 1919 рр. *, та кілька могил розстріляних.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Синдикація вмісту

Интересные решения для детской дизайн детской.