Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Види
Знак, що тут постане пам'ятник Степанові Бандері
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:48
Знак, що тут постане пам'ятник Степанові Бандері. На куті вул.С.Бандери і вул.Ангеловича. This image was uploaded with the post Вул.С.Бандери на перехресті з вул.Ангеловича і вул.Тургенєва.
Середня школа по вул.С.Бандери
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:48
Середня школа по вул.С.Бандери. Вигляд з вул.С.Бандери. This image was uploaded with the post Вул.С.Бандери на перехресті з вул.Ангеловича і вул.Тургенєва.
Будівництво пам'ятника Степанові Бандері
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:48
Будівництво пам'ятника Степанові Бандері. На куті вул.С.Бандери і вул.Ангеловича. This image was uploaded with the post Вул.С.Бандери на перехресті з вул.Ангеловича і вул.Тургенєва.
Вул.С.Бандери на перехресті з вул.Ангеловича і вул.Тургенєва
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:46
Вул.С.Бандери на перехресті з вул.Ангеловича і вул.Тургенєва.
Бандера Степан Андрійович (1 січня 1909 — 15 жовтня 1959) — український націоналіст, Голова Проводу ОУН.
В 1932—1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в половині 1933 р. був призначений на становище крайового провідника ОУН і крайового коменданта УВО на ЗУЗ.
В липні 1932 р. Бандера з кількома іншими делегатами від КЕ ОУН на ЗУЗ брав участь у Конференції ОУН у Празі (так звана Віденська Конференція, яка була найважливішим збором ОУН після основуючого конґресу).
В червні 1934 р. був ув'язнений польською поліцією і був під слідством у в'язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 р. В кінці 1935 на початку 1936 р. відбувся процес перед окружним судом у Варшаві, в якому Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Бандеру засудили до смертної кари, яку замінено на досмертне ув'язнення. Після того він сидів у в'язницях «Święty Krzyż» («Святий Хрест») коло Кельц, у Вронках коло Познаня і в Берестю над Бугом до вересня 1939 р. 13 вересня, коли положення польських військ на тому відтинку стало критичне в'язнична адміністрація і сторожа поспішно евакуювалися і в'язні вийшли на волю.
Див.також:
Середня школа по вул.С.Бандери
Див.також:
Будівництво пам'ятника Степанові Бандері Вул.Городоцька біля церкви Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:39
Вул.Городоцька біля церкви Св.Ольги та Єлизавети. На дальньому плані - телевізійна вишка. This image was uploaded with the post Церква Св.Ольги та Єлизавети.
Див.також:
Церква Св.Ольги та Єлизавети Церква Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:39
Церква Св.Ольги та Єлизавети. Вигляд на Ельжбету зі скверу біля церкви при вул.С.Бандери. This image was uploaded with the post Церква Св.Ольги та Єлизавети.
Див.також:
Церква Св.Ольги та Єлизавети Оздоблення церкви Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:39
Оздоблення церкви Св.Ольги та Єлизавети. This image was uploaded with the post Церква Св.Ольги та Єлизавети.
Див.також:
Церква Св.Ольги та Єлизавети Церква Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:38
Церква Св.Ольги та Єлизавети. Вигляд на Ельжбету з вул.Городоцької.
Див.також:
Оздоблення церкви Св.Ольги та Єлизавети
Див.також:
Церква Св.Ольги та Єлизавети Розп'яття над головним входом в церкву Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:34
Розп'яття над головним входом в церкву Св.Ольги та Єлизавети. Вигляд з вул.С.Бандери. This image was uploaded with the post Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети.
Див.також:
Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети Оздоблення головного входу в церкву Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:34
Оздоблення головного входу в церкву Св.Ольги та Єлизавети. This image was uploaded with the post Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети.
Див.також:
Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети Розп'яття над головним входом в церкву Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:34
Розп'яття над головним входом в церкву Св.Ольги та Єлизавети. Вигляд з вул.С.Бандери. This image was uploaded with the post Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети.
Див.також:
Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети Оздоблення головного входу в церкву Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:34
Оздоблення головного входу в церкву Св.Ольги та Єлизавети. This image was uploaded with the post Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети.
Див.також:
Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:29
Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети. Вигляд на Ельжбету з вул.С.Бандери.
Церква святих Ольги і Єлизавети (Костьол Свято́ї Ельжбе́ти) — собор у неоготичному стилі у Львові, в районі Привокзальної, на площі Кропивницкого. Костьол названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі) Габсбург, дружини імператора Австро-Угорщини Франца-Йосипа I. Хоча існують і інші версії (див. нижче).
Шпиль церкви Св.Ольги та Єлизавети
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:26
Шпиль церкви Св.Ольги та Єлизавети. Вигляд на Ельжбету з вул.Залізничної. This image was uploaded with the post Вул.Залізнична.
Див.також:
Вул.Залізнична Вул.Залізнична
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:26
Вул.Залізнична. Вигляд на вул.Городоцьку. This image was uploaded with the post Вул.Залізнична.
Див.також:
Вул.Залізнична Вул.Залізнична
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:25
Вул.Залізнична. Вигляд біля заводу Автонавантажувач.
Див.також:
Вул.Залізнична
Див.також:
Шпиль церкви Св.Ольги та Єлизавети Бувший навчальний корпус заводу Електрон по вул.Чоловського
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:21
Бувший навчальний корпус заводу Електрон по вул.Чоловського. Вигляд з вул.Шараневича. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.
Вивіска концерну Електрон-Electron
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:21
Вивіска концерну Електрон-Electron. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.
Вивіска концерну Електрон-Electron
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:21 Вивіска концерну Електрон-Electron. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.
Вул.Олени Степанівни
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 15.05.2007 - 13:21
Вул.Олени Степанівни. Справа - корпуси заводу Електрон. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.
Олена Степанів (1892, Вишнівчика—†1963), по чоловікові Дашкевич, старшина української армії, педагог і громадський діяч, родом з с. Вишнівчика Перемишлянського повіту (Галичина), з священичої родини.
Бувши студенткою Львівського університету, працювала в товаристві УСС (командант жіночої чоти).
По вибуху війни — в Легіоні УСС, учасниця битви під Маківкою, згодом хорунжий, з весни 1915 — 17 у російському полоні; 1918 — 19 четар
Регулярний характер УГА підтвердив закон УНРади від 13 листопада 1918 р. про загальну військову повинність громадян ЗУНР. На початку грудня 1918 р., коли Начальну команду очолив генерал М. Омелянович-Павленко, УГА налічувала приблизно ЗО тисяч старшин і вояків. У грудні 1918 р. всі відділи були підпорядковані начальній команді Галицької Армії (НКГА), а у січні — лютому 1919 р. її реорганізовано в 3 корпуси по 4 бригади, що складалися з 3—6 куренів піхоти (в деяких бригадах, об'єднаних у 2 полки), однієї кінної сотні, одного польового гарматного полку з 4—6 батарей, однієї саперної сотні, частин зв'язку та допоміжних відділів і служб.
Наступ польських військ проти УГА почався 14 травня 1919 р. Поляки мали велику перевагу в чисельності. Ще 24 травня румунське військо з дивізією польського генерала Л. Желіговського зайняло Покуття. У червні 1919 р. УГА здобуто значну територію (Чортківська офензива УГА), однак через повний брак військового спорядження перевагу закріпити не вдалося. 16 —17 липня частини УГА перейшли Збруч і разом з армією Директорії пішли на Київ, який було взято ЗО серпня 1919 р. Невдовзі частини УГА відступили з Києва і тут, в «чотирикутнику смерті» на Вінниччині, багатьох вояків захопив тиф та інші інфекційні хвороби, які вивели з ладу до 90% особового складу. Це змусило командування укласти перемир'я, а потім договір з Добрармією А. Денікіна (Одеса, 17 грудня, 1920 р.). Частина УГА перейшла на бік більшовиків і одержала назву ЧУГА — Червона Українська Галицька Армія.
Остаточно УГА вийшла з поля боїв у квітні 1920 р., коли дві галицькі бригади покинули Червону Армію і перейшли до Армії УНР, що перебувала тоді в союзі з польським військом. Але поляки захопили ці частини в полон, потім звільнили вояків і підстарший, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Так закінчила своє існування УГА.">Української Галицької Армії. По закінченні Віденського Університету (докторат з історії й географії) учителька гімназії Сестер Василіянок у Львові і діячка «Рідної Школи» (серед іншого гол. Порадні для вибору звання, 1935 — 37). У другій половині 1930-их pp. — референт кооператив здоров'я при РСУК.
