Мікрорайони Львова

Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.

Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом, заснований у XIV ст. Теперішній костел, побудований 1748 р. в стилі рококо, належить до найгарніших пам'яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам'ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам'яткою костела є т. зв. Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова. В монастирі домініканів 1559 р.

На місці, де стоїть Народний Дім і церква Преображення, був монастир і костел чину св. Трійці, званого тринітаріями, що займалися викупом невільників з турецької неволі. Тринітарії оселилися тут 1695 р. й жили до скасування чину 1783 р. Цісар Йосиф II монастирські будинки призначив на заснований ним львівський університет. У костелі уладжено бібліотечну салю, й тут 16 листопада 1784 р. відбулася інагурація нового університету. Саля була прибрана адамашковими котарами (портьєрами), портретом цісаря й мальовилами, що зображали університетські будинки. На столі були зложені диплом, печать та інсигнії університетських властей.

Дальше за будинками єзуїтів був монастир францішканів з костелом св. Хреста, на місці давнішої церкви св. Хреста. Костел був заснований в XV ст. У сім францішканськім костелі відбулася славна нарада у вересні 1648 р., як на Львів ішов тоді Хмельницький. На раді було 3000 шляхти, і вона віддала оборону міста і краю князеві Яремі Вишневецькому, знаному з ненависті до козаків. Але Ярема забрав тільки гроші, зібрані міщанами на оборону, і кинув місто на його власну долю. Під час наради у костелі помічено якогось передміщанина-українця, що записував щось у книжечці. Його взято за шпигуна, виведено із костела і біля єзуїтської фірти без допиту і суду вбито. В 1785 р.

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.

Ковзанка на площі Ринок. Це зображення було завантажене з дописом Ковзанка на площі Ринок.

Ковзанка на площі Ринок.

Новобудови на вул.Щурата. This image was uploaded with the post Новобудови на вул.Щурата..