Підвальна

Вигляд Успенської церкви з Ратуші. В дворі церкви - каплиця Трьох Святителів. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на Домініканський собор та Успенську церкву.

Панорама міста з Ратуші на Успенську церкву і вул.Руську. Вдалині - парк Знесіння. This image was uploaded with the post Панорама міста з Ратуші на Домініканський собор та Успенську церкву.

Вул.Лисенка з виглядом на Домінікаський собор. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.
Микола Віталійович Лисенко (22 (10) березня 1842 р., с. Гриньки (Полтавщина) - 6 листопада (24 жовтня) 1912 р., Київ) - видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
Походив з козацько-старшинського роду Лисенків.
Навчався у Харківському та Київському університетах, мав звання кандидата природничих наук.
Становлення Лисенка як громадського діяча пройшло у "Київській Громаді".
1867-1869 - завершив музичне навчання у Лейпцігу.
1874-1875 - вдосконалював майстерність у Петербурзі в М.Римського-Корсакова.

Парк перед музеєм-Арсеналом. Вигляд з вул.Винниченка. This image was uploaded with the post Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти.

Вигляд на Підвальну з вул.Просвіти. На дальньому плані за деревами видно Успенську церкву і вежу Корнякта.

Оздоблення і вітражі церкви Св.Андрія. Вигляд з двору Бернадинського монастиря. This image was uploaded with the post Середньовічні мури.

Середньовічні мури. Вигляд з двору Бернадинського монастиря. This image was uploaded with the post Середньовічні мури.

Королівський Арсенал. Вигляд з вул.Підвальної. This image was uploaded with the post Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал.

Пам'ятник Івану Федорову та Королівський Арсенал. На дальньому плані - Домініканський собор. Вигляд з вул.Підвальної.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (бл. 1510 — 5 грудня 1583) — видатний діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, У 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. У 50-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр. З квітня 1563 по березень 1564 р. І. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту і виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Ф., уплинула на все наступне українське, а також все східнослов’янське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. І. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще кілька літургічних церковнослов’янських книг. Через якийсь час з не цілком ясних причин обидва типографа залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, укр.-білор. суміжжя), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи утікли з Москви від переслідування бояр. Можливо, нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.