Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Визначні місця
Скарбківська й Стрілецька вулиці
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:43З північної сторони укріплення міста йшли між вулицею Скарбківською (Лесі Українки) й Стрілецькою (Данила Галицького). Тут також ішов ряд башт: на розі від Губернаторських валів згадана вже римарська, далі 2 — пивоварів і медоварів, 3 — шапкарів і сідельників, 4 — ткачів, 5 — мечників, 6 — міховників, мулярів і бляхарів (навпроти костелу Марії Сніжної), 7 — кушнірська на Краківській брамі, 8 — пекарська, в розі при домах Скарбка. Краківська брама була на місці, де Скарбківська вулиця сходиться з Краківською; це була могутня будова, з подвійними воротами. Та через те, що ворота не були прямо проти себе, між ними все панувала темнота.
Губернаторські вали
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:40При кінці XVIII ст. австрійська влада знесла міські укріплення,— мури й башти зруйновано, вали розкопано й землю з них ужито на засипання фос. У 1821 р. губерніальний радник Райценгайм піддав проект уладження променади на запустілих валах; тоді впорядковано ці місця, засаджено італійські тополі, каштани й інші дерева, заведено стежки з лавками. Цей столітній парк знищила значно буря близько 1900 р. На честь засновника названо променаду Райценгаймівкою; пізніше, як губернатор Галичини Гавер замешкав у новій палаті, постала назва Губернаторських валів. На місці «великого белюарду» до 1890-х рр. був літній театр.
Вали й мури
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:21Старе місто, тепер середмістя, було обведене довкола укріпленнями з валів, ровів і мурів. Ці фортифікації йшли чотирикутником,— від сходу Губернаторськими валами (Сквер між Митною і Підвальною), від півночі Скарбківською (Л. Українки) вулицею, від заходу Гетьманськими валами (пр. Свободи), від полудня вулицею Собеського (Братів Рогатинців).
Укріплення складалися з:
1) внутрішнього муру з баштами,
2) зовнішнього муру з бастіонами,
3) першого рову,
4) валів із баштами,
5) другого рову.
Lvivskyj holovnyj vokzal...
Внесено Lukas_Michalovic Sun, 13.01.2008 - 02:03Ce rozdil dlja fotohrafij nashoho vokzalu, jakyj vartyj interesu
Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 09:20
Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Вигляд з вул.І.Франка. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Монастир Домініканців
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 22:53Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом, заснований у XIV ст. Теперішній костел, побудований 1748 р. в стилі рококо, належить до найгарніших пам'яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам'ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам'яткою костела є т. зв. Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова. В монастирі домініканів 1559 р.
Шпиталь Св. Духа
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 20:15При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.
Римо-Католицька Катедра
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 20:11З Ринку, з кожного рогу, виходять по дві вулиці — Руська і Сербська, Галицька і Капітульна (Катедральна пл.), Трибунальська (Шевська) і Краківська, Гродзіцьких (Друкарська) і Домініканська (Ставропігійська). Вони доходять до чотирьох вулиць, рівнобіжних до боків Ринку: Бляхарської (І. Федорова), Боїмів (Староєврейська), Рутовського (Театральної) і Вірменської. Знову рівнобіжно до цих вулиць ідуть вулиці: Підвалля, Собеського (Братів Рогатинців), Гетьманська (пр. Свободи) й Скарбківська (Л. Українки) з деякими меншими вуличками. Простір цих вулиць — це теперішнє середмістя, а колись властиве місто, укріплене довкола мурами й валами.
Ковзанка на площі Ринок
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 15:13
Ковзанка на площі Ринок. Це зображення було завантажене з дописом Ковзанка на площі Ринок.
Див.також:
Ковзанка на площі Ринок Ковзанка на площі Ринок
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 15:13
Ковзанка на площі Ринок. Це зображення було завантажене з дописом Ковзанка на площі Ринок.
Див.також:
Ковзанка на площі Ринок Ковзанка на площі Ринок
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 29.12.2007 - 23:12
Ковзанка на площі Ринок.
Див.також:
Ковзанка на площі Ринок
Див.також:
Ковзанка на площі Ринок
Див.також:
Ковзанка на площі Ринок Ковзанка на площі Ринок
Внесено Pavlo Zhezhnych Суб, 29.12.2007 - 07:00 Це зображення було завантажене з дописом Ковзанка на площі Ринок.
Див.також:
Ковзанка на площі Ринок Ковзанка на площі Ринок
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 20.12.2007 - 19:37На площі Ринок функціонує ковзанка. Враження повністю можна прочитати тут http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=5087
Ціна коливається від 8 до 32 гривень, з власними ковзанами в двічі дешевше.
пон - сер 8 (прокат 16)
чет- пт 10 (прокат 20)
субота 15 (прокат 30)
неділя 16 (прокат 32)
дитячі вдвічі дешевше
Була акція для школярів, збирали групи, писали заяву і їм віділяли ковзани і вхід все бескоштовно на 1 годину але тільки до обіду.
Мабуть на новорічні вихідні народу там буде.......
..вирішила трохи поскаржитися на ту ковзанку :-(( хоча лід хороший, ціна прийнятна (ті, хто любить кататися, катаються на власних ковзанах, а це не дуже дорого), але:
Успенська церква (ч.2)
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 09.11.2007 - 16:34При головній церкві є окрема каплиця Трьох Святителів, фундації Корнякта, побудована 1590 р., обновлена 1671 р. греком Александром Балабаном. Це невелика церковця, збудована з тесаного каменю, фасад поділений трьома пілястрами на три поля, посередині портал, на краях два вікна, густо вкриті різьбою з мотивами винограду й іншими; фриз із головок і фестонів, над будовою — три високі бані. Всередині каплиця знищена реставрацією, під час якої вкрито її стіни мармуром.
Успенська церква
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 09.11.2007 - 16:25- Центр, Площа Ринок, Проспект Свободи, Валова, Старий Ринок
- Підвальна
- Храми Львова
- Зелені свята
- Квітна неділя
- Могила Петро
- Недільський Григорій
- Павло Римлянин
- Петрахнович (Мороховський) Микола
- Петро Італієць
- Різдво
- Ставропігія
- Страсний тиждень
- Тисаровський Єремія
- Успення
- Руська вулиця (І.Крип'якевич)
Під патронатом братства була церква Успення Богородиці. Першу вістку про неї маємо з 1399 р. Ця найдавніша церква погоріла при пожежі Львова 1527 р., братство на руїнах вибудувало нову, але вже 1547 р. мури почали розсуватися, і братство мусило приступити до ґрунтовної перебудови. Нову церкву закінчено 1559 р., будував її Петро Італієць з Люгано; значну підмогу братству дав молдавський воєвода Олександр — на честь його вмуровано таблицю над вхідними дверима, і з того часу церкву називано волоською. Але при пожежі 1571 р. Успенська церква знову погоріла. Ставропігія мусила взятися до нової будови. Розпочато її 1591 р.
