Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Площа Старий Ринок

Галерея площі Старий Ринок

 

Площі: Старий Ринок, Звенигородська, Вічева
Основні вулиці: Івана Гонти, Ужгородська, Смерекова
Інші вулиці: Підгірна, Князя Лева, Рибна, Сніжна, Піша, Насипна
Фотографії галереї на мапі (карті)

Нехристиянські святині

 

Жиди були у Львові, певно, вже за княжих часів, так само як були в Києві, Володимирі й інших містах. Досі зберігся старовинний жидівський цвинтар із XIV ст. при Клепарівській вулиці. Найстарша синагога з 1630 р. при Біжничій (Санська) вулиці погоріла під час погрому жидів 22 листопада 1918 р. * Нова синагога на Старому Ринку побудована 1895 р. **
Татарська мечеть і цвинтар, як згадано вище, були десь під Високим Замком; це місце показувано ще в XVII ст., але положення ближче не знаємо.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Римо-католицькі костели

 

При Старому Ринку є невеликий костел св. Івана Хрестителя. За переказом, був це надвірний костел жінки князя Льва, Констанції, що була дочкою угорського короля Бели IV. Костел мав бути заснований 1260 р., належав до ордену домініканів, потім до вірменів-уніятів. Теперішня будова в романському стилі з 1886 р., всередині цехові образи й портрети.
Недалеко звідси, при Краківській площі, є костел Марії Сніжної. Це найдавніший парохіяльний костел у Львові, заснований німецькими міщанами ще, мабуть, за княжих часів, в XIV ст. Костел був у романському стилі, перебудований багато разів, востаннє при кінці XIX ст.

Площа Св.Теодора

 

Площа Св.Теодора 7, 9. Вигляд на вул.Мулярську. Це зображення було завантажене з дописом Площа Св.Теодора.

Див.також: 
Площа Св.Теодора

На куті вул.Весела і Підмурна

 

На куті вул.Весела і Підмурна. Біля площі Св.Теодора. Це зображення було завантажене з дописом Площа Св.Теодора.

Див.також: 
Площа Св.Теодора

Площа Св.Теодора 11

 

Площа Св.Теодора 11. Вигляд на нічний клуб Міленіум (бувший кінотеатр Мир). Позаду - будівля відділення статистики. Це зображення було завантажене з дописом Площа Св.Теодора.

Див.також: 
Площа Св.Теодора

Площа Св.Теодора

 

Площа Св.Теодора 11. Вигляд на вул.Вугільну. Це зображення було завантажене з дописом Площа Св.Теодора.

Див.також: 
Площа Св.Теодора

Площа Св.Теодора

 

Площа Св.Теодора. Вигляд на вул.Медову позаду нічного клубу Міленіум (бувший кінотеатр Мир). Це зображення було завантажене з дописом Площа Св.Теодора.

Див.також: 
Площа Св.Теодора

Підтвердження грамоти галицького князя Льва Даниловича Миколаївській церкві

1448 р., квітня 6.— ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ КАЗІМІРА IV ГРАМОТИ ГАЛИЦЬКОГО КНЯЗЯ ЛЬВА ДАНИЛОВИЧА, ВИДАНОЇ НА ВОЛОДІННЯ ДВОРИЩАМИ, ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ТА ЛЮДЬМИ З ЇХ ПОВИННОСТЯМИ МИКОЛАЇВСЬКІЙ ЦЕРКВІ У ЛЬВОВІ

Во ім'я господа амінь. На довічну чинність акту. Щоб помилково не сталося шкоди через недбале ставлення до подій минулого і через те, що сенатори королів і володарів можуть прийняти інакше рішення, ніж це, слід навічно скріпити те, що відбулося, писемним свідченням.
Тому ми, Казімір [IV], з божої ласки король Польщі, володар земель Краківської, Сандомирської, Сєрадзької, Ленчицької і Куявської, а також великий князь литовський, руський і прусський, пан і спадковий володар Хелмінської землі, Ельблонга і Померанії, повідомляємо цим листом усіх і кожного, сучасників і нащадків, кому слід і хто виявить бажання про це знати, що благочесний Іван, священик храму Миколи-угодника у нашому місті Львові або його передмісті, звернувся до нас) просив, щоб ми дозволили перекласти з руської мови на латинську і удостоїли з нашої особливої королівської милості поновити, підтвердити й апробувати переклад листа чи привілею, ласкаво і довірочно наданого його предкам святої пам'яті князем Львом. Дослівний зміст згданого листа чи привілею такий:

Українське міщанство на жовківськім передмісті

 

Жовківське передмістя з часом посунулося за Полтву. Широку рівнину над Полтвою називали здавна Болонями або Лугами; там були пасовиська, з яких рівно користали мешканці міста й передмістя. Частина лугу називалася Чарачениця.
В новіших часах Жовківське передмістя було відоме городництвом. На початку XIX ст. при теперішній вул. Зборовських (Донецькій) були великі городницькі заклади німців Шнайдера й Гайслера, котрі не мали ще ніякої конкуренції й робили на квітах великі маєтки, але у другім поколінню їх доми підупали. При Замарстинівській вулиці були теж городники, зокрема Штінцінг, які знову продукували ярину.

Чужі оселі

 

Окрім українців (русинів) у місті були ще інші народи, різного походження. З Вірменії прибули до нас вірмени. Як турки завоювали їх країну, вони з Азії подалися на Крим і звідти перейшли до Львова. Тут вони були у значнім числі і в княжім місті мали аж три церкви — св. Анни, св. Якова й св. Хреста, їх головним осередком був Старий Ринок, тут вони жили ще довгі часи й затримали свої купецькі права. Вірмени мали в XV ст. біля Старого Ринку свою лазню; коло монастиря св. Якова був знову «вірменський міст».

Старий замок

 

До сходу Княжа Гора опадає до тераси на Замковій вулиці. Тут була нижча частина міста, її призначено на оселі людності, укріплення складалися також із валів і частоколів і оточували гору півколом та опадали десь до теперішньої Жовківської вулиці (Б. Хмельницького). Як виглядали ці укріплення, не знаємо нічого певного. В 1900 р. віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори поперек через вул. Татарську й Жовківську і виходить на вул. Бальонову (Гайдамацьку). З яких часів цей перехід — цього не знаємо.

Вул.Підгірна

 

Вул.Підгірна. Вигляд з пл.Старий Ринок. По сходах на дальньому плані можна піднятися на Високий Замок. This image was uploaded with the post Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської.

Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської

 

Перехресток вул.Б.Хмельницького, І.Гонти та Краківської. Вигляд з вул.Б.Хмельницького. На дальньому плані - куполи Преображенської церкви.

Див.також: 
Вул.Підгірна
Синдикація вмісту