Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Галереї
Вхід в Собор святого Юра
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Собор святого Юра. Вхід в собор. This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Вхід в Собор святого Юра
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Собор святого Юра. Вхід в собор. This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Вхід в Собор святого Юра
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Собор святого Юра. Вхід в собор. This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Собор святого Юра. Оздоблення над брамою собору.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Собор святого Юра. Вхід на подвір'я собору. Оздоблення над брамою собору.
This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Собор святого Юра. Оздоблення над брамою собору.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Собор святого Юра. Вхід на подвір'я собору. Оздоблення над брамою собору.
This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Собор святого Юра. Оздоблення над брамою собору.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:05Собор святого Юра. Вхід на подвір'я собору. Оздоблення над брамою собору.
This image was uploaded with the post Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра..
Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:00Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:00Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Внесено Yuriy Syerov Wed, 11.04.2007 - 15:00Собор святого Юра. Вигляд з площі святого Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Чужі оселі
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:58Окрім українців (русинів) у місті були ще інші народи, різного походження. З Вірменії прибули до нас вірмени. Як турки завоювали їх країну, вони з Азії подалися на Крим і звідти перейшли до Львова. Тут вони були у значнім числі і в княжім місті мали аж три церкви — св. Анни, св. Якова й св. Хреста, їх головним осередком був Старий Ринок, тут вони жили ще довгі часи й затримали свої купецькі права. Вірмени мали в XV ст. біля Старого Ринку свою лазню; коло монастиря св. Якова був знову «вірменський міст».
Старий замок
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:55До сходу Княжа Гора опадає до тераси на Замковій вулиці. Тут була нижча частина міста, її призначено на оселі людності, укріплення складалися також із валів і частоколів і оточували гору півколом та опадали десь до теперішньої Жовківської вулиці (Б. Хмельницького). Як виглядали ці укріплення, не знаємо нічого певного. В 1900 р. віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори поперек через вул. Татарську й Жовківську і виходить на вул. Бальонову (Гайдамацьку). З яких часів цей перехід — цього не знаємо.
Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:49Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської. This image was uploaded with the post Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний.
Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:49Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської. This image was uploaded with the post Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний.
Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:49Церква і дзвіниця біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської. This image was uploaded with the post Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний.
Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:48Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської.
Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:48Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської.
Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.04.2007 - 14:48Церква біля торгово-виробничого комплексу Південний. Розташована на вул.Виговського. Вигляд з вул.Скнилівської.
Княжий замок
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 03.04.2007 - 16:39В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.
Верх Княжої Гори знаходиться на плантаціях, між домиком огородника й штучною печерою. В давні часи (до 1830-х рр.) на місці, де тепер є домик огородника і реставрація (ресторан), ішов глибокий, стрімкий яр, так, що Княжа Гора була цілком відділена від другої гори, на якій стоїть тепер могила Люблінської унії. Княжа Гора була з природи дуже оборонна, збоча її спадали стрімко на всі сторони. На давніх малюнках вона має вид стіжка. Верх гори є тепер значно обнижений; коли закладено в 1830—1840 рр. замкові плантації, засипано згаданий вище яр і до засипання його ужито землі з Княжої Гори. Колись гора мусила бути така висока, як є ще у найвищім місці, над штучною печерою.
Княжий замок
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 03.04.2007 - 16:39В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Новіші наукові досліди виказали, що княжий замок стояв там, де є тепер плантації (сквери, зелені насадження) Високого Замку, але не на цілім узгір'ю, а тільки на крайній західній горі, що опадає стрімко до Замкової вулиці. Цю гору називаємо Княжою.
Верх Княжої Гори знаходиться на плантаціях, між домиком огородника й штучною печерою. В давні часи (до 1830-х рр.) на місці, де тепер є домик огородника і реставрація (ресторан), ішов глибокий, стрімкий яр, так, що Княжа Гора була цілком відділена від другої гори, на якій стоїть тепер могила Люблінської унії. Княжа Гора була з природи дуже оборонна, збоча її спадали стрімко на всі сторони. На давніх малюнках вона має вид стіжка. Верх гори є тепер значно обнижений; коли закладено в 1830—1840 рр. замкові плантації, засипано згаданий вище яр і до засипання його ужито землі з Княжої Гори. Колись гора мусила бути така висока, як є ще у найвищім місці, над штучною печерою.
Початки Львова
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 03.04.2007 - 16:36Львів завдячує свій початок галицько-володимирському королеві Данилові. Щоби захистити свою державу від татар, Данило в різних місцях Галичини, Волині й Холмщини ставив кріпкі замки, городи. Так і на узгір'ях, над низиною ріки Полтви поставив город (замок) і назвав його Львовом, від імені молодшого сина Льва. Першу згадку про наше місто подає Галицько-Волинський літопис з нагоди пожежі Холма під 1259 р.: «Таке було полум'я, що з усеї землі, бачено заграву, що й зо Львова дивлячися бачили по полях белзьких, задля горіння сильного полум'я» (літопис не має докладних дат, і 1259 р. не є певний; проф. М.Грушевський кладе цю вістку на 1255 р.).