Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Найстаріші записи про майнові угоди у актовій книзі магістрату Львова
1382 р., березня 12*. — НАЙСТАРІШІ ЗАПИСИ ПРО МАЙНОВІ УГОДИ У АКТОВІЙ КНИЗІ МАГІСТРАТУ МІСТА ЛЬВОВА
1. Генріх Пейт. У найближчу середу перед неділею свята померлих суд…** в особі Івана Амена, тодішнього війта і семи присяжних, нижченазваних Миколи Брігера, Івана Кереведира, Фрічкона зі Смотрича...** Петра Мельцера й Петра Штехера. На цьому суді Генріх Пейт з Кракова заявив претензії до всього рухомого й нерухомого майна кравця
Гоблона на суму 12 гривен без 1 фертона і виграв справу.
1а. Того ж дня і на цьому ж суді Аслан [і] Абрам відреклися від свого будинку на користь Анни, [дочки] Довгого Якова з власної волі на основі законного продажу.
2. Михайло Едерер. Того ж дня і на тому ж суді Михайло Едєрер з Кракова виявив претензії в сумі 11 1/2 гривен на дім, що колись на лежав Гоблонові на вулиці перед Малим замком.
3. Ватеруш-цирульник— Сакс-каретник. Того ж дня і на тому ж суді Ватеруш-цирульник від імені Єнка з Сандомира добровільно відрікся від дому по вулиці Татарській, який колись належав братові Геворку-ковалевІ на користь майстра Сакса-каретника внаслідок законного продажу.
4. Гейнц Клемме Якуш Купич. Того ж дня і на тому ж суді передбачливий і достойний Генріх Клемме відрікся від свого дому, який колись належав до Миця, зятя Корнева, що знаходиться на вулиці напроти лазні, на користь Якова Купича добровільно на підставі законного продажу.
5. Гейнц Полян з Торуня. Того ж дня і на тому ж суді Генріх Полян, громадянин Торуня, заявив у гайному суді так, як у свято благовіщення пресвятої богородиці і як зовсім недавно у книзі міста було записано, що він має у стіні [в домі] Ельріка [сховані] 5 гривен і з цих 5 гривен щороку на свято Івана Хрестителя йому належить видавати 1/2 гривни відповідно до проценту, аж доки згадані гривни не будуть йому виплачені разом з процентами. А [якщо] хтось відмовиться від спадщини і [того, що знаходиться в стіні], то [значить] він вважатиме маєток власністю Івана Гранди або його свекра.
* Рік подається
Рік подається на підставі загального заголовка актової книги на с. 1, а день і місяць – на підставі змісту документа.
Особистий сайт і блог PZhe.Net
** Текст пошкоджений
Текст пошкоджений.
Особистий сайт і блог PZhe.Net
Найстаріша в Україні книга запису судових актів
Наведені записи відкривають збережений фрагмент судової книги львівського магістрату за 1382—1388 рр.— найстарішої в Україні книги запису судових актів. Усі попередні міські книги загинули в полум'ях пожеж. У «Хроніці» В. Зиморовича говориться про те, що у 1381 р. місто охопила велика пожежа, у якій згорів міський архів.
Найстаріша збережена книга, писана латинською мовою, містить короткі протокольні записи про судові засідання, в яких брали участь війт, лавники і радники. Засідання проводилися щотижня або раз на два тижні, переважно по середах. Зміст більшості записів стосується майнових угод, в тому числі позик, застав нерухомого майна, купівлі й продажу, надання повноважень для ведення майнових справ. Акти засвідчують, що провідні позиції у міському управлінні на цей час вже захопили католицькі патриції, переважно німецького походження. З матеріалів книги видно також значне майнове розшарування у всіх етнічних групах міського населення. Крім католицьких патриціїв, у актах згадуються представники заможної верхівки українського населення (Ходорець, Яцко золотар, Михалко та інші), вірменські багатії (зокрема перекладач Качерис, монетні майстри Богдан та їванис), будівельний майстер Дорінг. Всього на сторінках книги фігурують представники 23 ремісничих професій, в тому числі 10 кушнірів, 10 кравців, 10 слюсарів, 3 золотарі, мечник, гончар, ливарник та ін. (Кісь Я. П. Промисловість Львова у період феодалізму (XIII—XIX ст.).— Львів, 1968, с. 50—51; Тройський Й. С. Будні середньовічного Львова.— Жовтень, 1981, № 10, с. 115). Судова книга є також важливим джерелом про територіальний розвиток і топоніміку середньовічного Львова, зокрема в ній названі вулиці Галицька, Татарська (пізніше Краківська), Єврейська, напроти лазні, брама Галицька і Татарська.
Особистий сайт і блог PZhe.Net
Додати новий коментар