Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Данило Галицький

Підтвердження грамоти галицького князя Льва Даниловича Миколаївській церкві

1448 р., квітня 6.— ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ КАЗІМІРА IV ГРАМОТИ ГАЛИЦЬКОГО КНЯЗЯ ЛЬВА ДАНИЛОВИЧА, ВИДАНОЇ НА ВОЛОДІННЯ ДВОРИЩАМИ, ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ТА ЛЮДЬМИ З ЇХ ПОВИННОСТЯМИ МИКОЛАЇВСЬКІЙ ЦЕРКВІ У ЛЬВОВІ

Во ім'я господа амінь. На довічну чинність акту. Щоб помилково не сталося шкоди через недбале ставлення до подій минулого і через те, що сенатори королів і володарів можуть прийняти інакше рішення, ніж це, слід навічно скріпити те, що відбулося, писемним свідченням.
Тому ми, Казімір [IV], з божої ласки король Польщі, володар земель Краківської, Сандомирської, Сєрадзької, Ленчицької і Куявської, а також великий князь литовський, руський і прусський, пан і спадковий володар Хелмінської землі, Ельблонга і Померанії, повідомляємо цим листом усіх і кожного, сучасників і нащадків, кому слід і хто виявить бажання про це знати, що благочесний Іван, священик храму Миколи-угодника у нашому місті Львові або його передмісті, звернувся до нас) просив, щоб ми дозволили перекласти з руської мови на латинську і удостоїли з нашої особливої королівської милості поновити, підтвердити й апробувати переклад листа чи привілею, ласкаво і довірочно наданого його предкам святої пам'яті князем Львом. Дослівний зміст згданого листа чи привілею такий:

Лист князя Юрія до магістра тевтонського ордену Людера

1334 р., лютого 11.— ЛИСТ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗЯ ЮРІЯ ТРОЙДЕНОВИЧА ІЗ ЛЬВОВА ДО ВЕЛИКОГО МАГІСТРА ТЕВТОНСЬКОГО ОРДЕНУ ЛЮДЕРА ПРО НАМІР ЗБЕРІГАТИ З НИМ МИРНІ ВІДНОСИНИ

Всім, що вірно вшановують знамено Христа, що читатимуть або оглядатимуть дані сторінки, Юрій, з дару бога уроджений князь і володар Русі [шле] вітання і [бажає] радості у Христі та приємності в досягненні жаданих насолод.

Перша писемна згадка про Львів

1256 р.* ЗАПИС У ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОМУ ЛІТОПИСУ ПРО ПОЖЕЖУ МІСТА ХОЛМА З ПЕРШОЮ ПИСЕМНОЮ ЗГАДКОЮ ПРО ЛЬВІВ

Року... 6767. Куремса вирушив війною на Данила [Галицького] і Василька [Романовича]... І коли Данило і Василько збиралися до бою з татарами, трапилося таке, як кара за гріхи. Зайнявся Холм через окаянну бабу (потім ми опишемо про створення цього міста і прикрашання церкви і про його велике руйнування, всім на жаль), і полум'я було таке, що з усієї землі було видно заграву, також і з Львова, по Белзьких полях було видно, бо сильним було полум'я пожежі.

Синдикація вмісту