Привокзальна, Львівська Політехніка, Святоюрська гора, Бандери

Бувший навчальний корпус заводу Електрон по вул.Чоловського. Вигляд з вул.Шараневича. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.

Вул.Олени Степанівни. Справа - корпуси заводу Електрон. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.
Олена Степанів (1892, Вишнівчика—†1963), по чоловікові Дашкевич, старшина української армії, педагог і громадський діяч, родом з с. Вишнівчика Перемишлянського повіту (Галичина), з священичої родини.
Бувши студенткою Львівського університету, працювала в товаристві УСС (командант жіночої чоти).
По вибуху війни — в Легіоні УСС, учасниця битви під Маківкою, згодом хорунжий, з весни 1915 — 17 у російському полоні; 1918 — 19 четар
Регулярний характер УГА підтвердив закон УНРади від 13 листопада 1918 р. про загальну військову повинність громадян ЗУНР. На початку грудня 1918 р., коли Начальну команду очолив генерал М. Омелянович-Павленко, УГА налічувала приблизно ЗО тисяч старшин і вояків. У грудні 1918 р. всі відділи були підпорядковані начальній команді Галицької Армії (НКГА), а у січні — лютому 1919 р. її реорганізовано в 3 корпуси по 4 бригади, що складалися з 3—6 куренів піхоти (в деяких бригадах, об'єднаних у 2 полки), однієї кінної сотні, одного польового гарматного полку з 4—6 батарей, однієї саперної сотні, частин зв'язку та допоміжних відділів і служб.
Наступ польських військ проти УГА почався 14 травня 1919 р. Поляки мали велику перевагу в чисельності. Ще 24 травня румунське військо з дивізією польського генерала Л. Желіговського зайняло Покуття. У червні 1919 р. УГА здобуто значну територію (Чортківська офензива УГА), однак через повний брак військового спорядження перевагу закріпити не вдалося. 16 —17 липня частини УГА перейшли Збруч і разом з армією Директорії пішли на Київ, який було взято ЗО серпня 1919 р. Невдовзі частини УГА відступили з Києва і тут, в «чотирикутнику смерті» на Вінниччині, багатьох вояків захопив тиф та інші інфекційні хвороби, які вивели з ладу до 90% особового складу. Це змусило командування укласти перемир'я, а потім договір з Добрармією А. Денікіна (Одеса, 17 грудня, 1920 р.). Частина УГА перейшла на бік більшовиків і одержала назву ЧУГА — Червона Українська Галицька Армія.
Остаточно УГА вийшла з поля боїв у квітні 1920 р., коли дві галицькі бригади покинули Червону Армію і перейшли до Армії УНР, що перебувала тоді в союзі з польським військом. Але поляки захопили ці частини в полон, потім звільнили вояків і підстарший, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Так закінчила своє існування УГА.">Української Галицької Армії. По закінченні Віденського Університету (докторат з історії й географії) учителька гімназії Сестер Василіянок у Львові і діячка «Рідної Школи» (серед іншого гол. Порадні для вибору звання, 1935 — 37). У другій половині 1930-их pp. — референт кооператив здоров'я при РСУК.

Вул.Стороженка. Зліва - корпуси заводу Електрон. This image was uploaded with the post Головний офіс концерну Електрон по вул.Стороженка.

Залізничні колії головного вокзалу. Зліва - головний залізничний вокзал з накритими перонами. Справа - залізничні колії для товарних потягів. This image was uploaded with the post Накриті перони головного залізничного вокзалу.

Перони головного залізничного вокзалу. This image was uploaded with the post Накриті перони головного залізничного вокзалу.

Накриті перони головного залізничного вокзалу. This image was uploaded with the post Накриті перони головного залізничного вокзалу.

Двір перед церквою Св.Юра. Вигляд від головного входу. This image was uploaded with the post Двір перед церквою Св.Юра.

Двір перед церквою Св.Юра. Вигляд від головного входу.

Оздоблення митрополичих палат перед собором Св.Юра. This image was uploaded with the post Митрополичі палати перед собором Св.Юра.