Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Галереї

Жидівська дільниця

 

Жиди мали свою окрему дільницю, яка займала нижчу частину теперішньої Бляхарської вулиці, площу Векслярську (пл. Коліївщини) й частини вул. Боїмів та Собєського. Бляхарська вулиця була осередком і звалася Жидівською вулицею. При її вході від Руської вулиці була «Жидівська брама», мурована, що забезпечувала жидівське гетто від нападів. При цій вулиці (тепер Бляхарська в подвір'ї, ч. 27) знаходиться стара синагога фундації Ісака Нахмановича, побудована 1582 р. Павлом Щасливим і Петром Зичливим у готичному стилі, але з деякими ренесансними прикрасами.

Монастир Домініканців

 

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом, заснований у XIV ст. Теперішній костел, побудований 1748 р. в стилі рококо, належить до найгарніших пам'яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам'ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам'яткою костела є т. зв. Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова. В монастирі домініканів 1559 р.

Монастир Домініканців

 

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом, заснований у XIV ст. Теперішній костел, побудований 1748 р. в стилі рококо, належить до найгарніших пам'яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам'ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам'яткою костела є т. зв. Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова. В монастирі домініканів 1559 р.

Вулиці Краківська і Вірменська

 

Краківська вул. в XV ст. звалася «Татарською» або «Поганською», названа так тому, що при ній коло Краківської брами було кілька домів татар. Татари в більшім числі мешкали на передмісті за брамою. Старші кам'яниці: ч. 24 — балкон в стилі рококо, ч. 11 — купецькі відзнаки з поч. XIX ст., ч. 34 — прикраса в стилі цісарства.

Народний Дім

 

На місці, де стоїть Народний Дім і церква Преображення, був монастир і костел чину св. Трійці, званого тринітаріями, що займалися викупом невільників з турецької неволі. Тринітарії оселилися тут 1695 р. й жили до скасування чину 1783 р. Цісар Йосиф II монастирські будинки призначив на заснований ним львівський університет. У костелі уладжено бібліотечну салю, й тут 16 листопада 1784 р. відбулася інагурація нового університету. Саля була прибрана адамашковими котарами (портьєрами), портретом цісаря й мальовилами, що зображали університетські будинки. На столі були зложені диплом, печать та інсигнії університетських властей.

Низький Замок

 

Далі стояв т. зв. Низький Замок, названий так для відрізнення від Високого Замку на горі. Він лучився з мурами міста при північно-західнім розі, фронтом стояв до теперішньої вул. Рутовського, починаючи від вул. Лукасінського (Низький Замок), до половини промислової школи. Повстав він разом із першими укріпленнями міста в XIV ст., двічі горів, був перебудований і в руїнах дотривав до початку XIX ст. Низький Замок був резиденцією королівського старости. Вхід був десь навпроти Народного Дому (до 1990 р. - окружний Будинок офіцерів).

Церква Св. Хреста і монастир Францішканів

 

Дальше за будинками єзуїтів був монастир францішканів з костелом св. Хреста, на місці давнішої церкви св. Хреста. Костел був заснований в XV ст. У сім францішканськім костелі відбулася славна нарада у вересні 1648 р., як на Львів ішов тоді Хмельницький. На раді було 3000 шляхти, і вона віддала оборону міста і краю князеві Яремі Вишневецькому, знаному з ненависті до козаків. Але Ярема забрав тільки гроші, зібрані міщанами на оборону, і кинув місто на його власну долю. Під час наради у костелі помічено якогось передміщанина-українця, що записував щось у книжечці. Його взято за шпигуна, виведено із костела і біля єзуїтської фірти без допиту і суду вбито. В 1785 р.

Церква Св. Хреста і монастир Францішканів

 

Дальше за будинками єзуїтів був монастир францішканів з костелом св. Хреста, на місці давнішої церкви св. Хреста. Костел був заснований в XV ст. У сім францішканськім костелі відбулася славна нарада у вересні 1648 р., як на Львів ішов тоді Хмельницький. На раді було 3000 шляхти, і вона віддала оборону міста і краю князеві Яремі Вишневецькому, знаному з ненависті до козаків. Але Ярема забрав тільки гроші, зібрані міщанами на оборону, і кинув місто на його власну долю. Під час наради у костелі помічено якогось передміщанина-українця, що записував щось у книжечці. Його взято за шпигуна, виведено із костела і біля єзуїтської фірти без допиту і суду вбито. В 1785 р.

Костел Єзуїтів

 

Вулиця Трибунальська звалася зразу Шевська, від кінця XVIII ст.— Дикастеріальна, тому що вела до урядових бюр у єзуїтів. При ній помітніші доми в стилі цісарства, ч. 10 і 12.

Костел Єзуїтів

 

Вулиця Трибунальська звалася зразу Шевська, від кінця XVIII ст.— Дикастеріальна, тому що вела до урядових бюр у єзуїтів. При ній помітніші доми в стилі цісарства, ч. 10 і 12.

Шпиталь Св. Духа

 

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.

Шпиталь Св. Духа

 

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.

Шпиталь Св. Духа

 

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.

Римо-Католицька Катедра

 

З Ринку, з кожного рогу, виходять по дві вулиці — Руська і Сербська, Галицька і Капітульна (Катедральна пл.), Трибунальська (Шевська) і Краківська, Гродзіцьких (Друкарська) і Домініканська (Ставропігійська). Вони доходять до чотирьох вулиць, рівнобіжних до боків Ринку: Бляхарської (І. Федорова), Боїмів (Староєврейська), Рутовського (Театральної) і Вірменської. Знову рівнобіжно до цих вулиць ідуть вулиці: Підвалля, Собеського (Братів Рогатинців), Гетьманська (пр. Свободи) й Скарбківська (Л. Українки) з деякими меншими вуличками. Простір цих вулиць — це теперішнє середмістя, а колись властиве місто, укріплене довкола мурами й валами.

Римо-Католицька Катедра

 

З Ринку, з кожного рогу, виходять по дві вулиці — Руська і Сербська, Галицька і Капітульна (Катедральна пл.), Трибунальська (Шевська) і Краківська, Гродзіцьких (Друкарська) і Домініканська (Ставропігійська). Вони доходять до чотирьох вулиць, рівнобіжних до боків Ринку: Бляхарської (І. Федорова), Боїмів (Староєврейська), Рутовського (Театральної) і Вірменської. Знову рівнобіжно до цих вулиць ідуть вулиці: Підвалля, Собеського (Братів Рогатинців), Гетьманська (пр. Свободи) й Скарбківська (Л. Українки) з деякими меншими вуличками. Простір цих вулиць — це теперішнє середмістя, а колись властиве місто, укріплене довкола мурами й валами.

Синдикація вмісту