Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Історичний тлумачний словник
В історичному тлумачному словнику зібрані пояснення до історичних документів, матеріалів і мандрівок.
одне з найбільших християнських свят Народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде тепер своє літочислення.
Римо-Католицька Церква святкує Різдво в ніч з 24 на 25 грудня, Українська греко-католицька церква та усі Українські православні церкви святкують Різдво в ніч на 25 грудня за Юліанським календарем, що відповідає ночі з 6 січня на 7 січня за загальноприйнятим сьогодні Григоріанським календарем.
(1759—1821) — учений, професор давньоєврейської та грецької мов, герменевтики на обидвох відділах богословського факультету Львівського університету (1787 — Studium Ruthenum і 1791 — Studium Latinum). У 1797 і 1804 рр.— Його декан, 1818—1821 рр. протоігумен галицьких василіянів.
майстер, який виготовляє ремінну збрую.
(р. народження невідомий — 1608) — багатий львівський міщанин, провідний діяч Львівського братства. У своїх листах до Львівського (1596) і Віденського (1599) братств виступав за поміркованість у релігійній боротьбі. Підтримував взаємини з князем К. Острозьким і І. Потієм. Деякі дослідники приписують йому авторство «Перестороги».
(р. народження невідомий — 1599) — київський митрополит, один з організаторів Берестейської унії (1596). Походив з білоруської шляхти мінського повіту. З 1589 р.— київський православний митрополит. З 1590 р. вів таємні переговори з польським королем Жигмонтом III про унію православної церкви з латинською. Разом з прибічниками — єпископом К. Терлецьким та І. Потієм — скликав церковний собор у Бересті-Литовському, що проголосив унію. Ставши з 1596 р. митрополитом у Києві, силоміць захопив низку православних монастирів і перетворив їх на уніятські.
(р. н. невідомий — п. 1205) —князь. З 1170 князював у Волині, в 1199 об'єднав Галицьке князівство з Волинським і став першим галицько-волинським князем.
Ружинські — литовський князівський рід, який дістав великі маєтності в Україні, згодом українські магнати.
(1574—1637) — київський уніятський митрополит. Навчався у Празі, де перейшов у католицтво в латинському обряді (1592). Пізніше проходив студії у Вюрцбурзі та Римі. За порадою папи Климента VIII перейшов на грецький обряд і працював у Вільні. 1607 р. вступив до Святотроїцького монастиря у Вільні, розбудував його за рахунок своєї спадщини, з 1611 р.—
його архімандрит, а з 1613 р., після смерті І. Потія,— митрополит київський, реорганізатор уніятського чернецтва на підставі статуту ордену св. Василія, засновник василіянських шкіл. Разом з митропо¬литом Й. Борецьким, архієпископом М. Смотрицьким, митрополитом П. Могилою провадив переговори про створення Київського патріархату. Помер у Дермані, похований у Вільні, звідки в 1655 р. його останки невідомо куди вивезено московськими військами.
