Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Старий Львів
Гора Льва
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 18.01.2008 - 16:25Вулиці Куркова й Театинська ведуть до горбів, які разом носять ім'я Кайзервальду (Шевченківський гай). Між вул. Театинською й вул. св. Войтіха (Довбуша) є гора Льва. Назва її вказує на ім'я князя Льва, від котрого Львів дістав своє ім'я. Але чому якраз ця гора названа його іменем, незвісно. Може, були тут якісь укріплення з часів князя, може, якийсь пам'ятник, може, відбулася якась подія, пов'язана з князем? Під цим іменем гора відома від XVI ст. В новіших часах її розкопали наполовину й добували з неї камінь і пісок; звідси її друга назва — Піскова гора. Під час необережних робіт траплялися тут різні випадки: пісок обвалився і засипав одного чоловіка разом із кіньми,— добуто його неживим. Горою Льва опікувався пильно наш історик Ісидор Шараневич, подбав про те, щоб гори не нищено й обсаджено її деревами; але по війні вона нищиться далі. Ця гора має свою легенду. В однім із львівських польських часописів появилося оповідання такого змісту: 11 березня 1925 р. перед полуднем переходив оповідач біля гори Льва. Шалів тут вітер, що кидав туманами піску й снігу, гнув додолу дерева й запирав віддих у грудях.
Під Високим замком (ч.2)
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 18.01.2008 - 16:23По тій самій стороні Куркової вулиці, ближче міста, в однім з дворів була т. зв. Veteranische Hohle («Печера ветеранів»), де з початком XIX ст. відбувалися міщанські балі.
При Курковій вулиці був монастир капуцинів, заснований 1708 р., по знесенню цього ордену в 1785 р. перейшов до фpанцісканів; в 1833 р. знищений пожежею, був відбудований наново. Недалеко від монастиря знаходився величавий будинок, де розміщується бібліотека «Народного Дому», заснована 1849 р., одна з найбільших в краю, цінна старими друками й рукописами. Будинок призначений на бурсу «Народного Дому».
Стрільниця
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 18.01.2008 - 16:10Назва вулиці Куркової (Лисенка) походить від «курка», тобто когута, який є відзнакою стрілецького товариства. Стрілецькі вправи спершу відбувалися біля Краківської брами. В 1789 р. засновано стрільницю (Стрільбище) в саду Чечевичів, на місці, де вона є й тепер. В початках XIX ст.
Під Високим замком
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 18.01.2008 - 16:01Узгір'я Високого Замку на південний схід опадає до вулиці Театинської (М. Кривоноса). В давніших часах під замковою горою був з цього боку глибокий яр; тут добували каміння, а як видобуток вже став не виплачуватися, полишено видовбані яри. Ніхто в цій околиці не жив, і пустирі страшили своєю самотністю. З часом це місце обернено на смітник, а що викидали туди й падлину, літом чути було сміття здалека. В половині XIX ст. осаджено на цих пустирях циганів. Цей мандрівний народ тримався тут кільканадцять літ, позакладав собі доми й кузні, де виробляли підкови та цвяхи для міських бляхарів.
Вулиці Собєського й Валова
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:48З четвертої сторони міста укріплення йшли вздовж теперішньої вул. Собєського. Були тут башти: 1 — золотарів, 2 — кравців на Галицькій брамі, 3 — гончарів і котельників і 4 — шевців (на розі від бернардинів). Галицька брама була в місці, де вулиця Галицька перетинається з вул. Собєського. Брама була найгарніша з усіх у Львові, збудована великим коштом і прикрашена, від 1549 р. був на ній годинник. Були у ній тільки одні верхні ворота. Хоч усередині її була все крайня темнота, дрібні купці продавали тут господарське знаряддя. Спомином валів, що оточували місто з цієї сторони, є Валова вулиця.
Гетьманські вали
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:46Від заходу природним укріпленням міста була Полтва, в давніх часах досить велика річка, що обертала млинові кола й деколи бурилася й виливала. Полтва плила приблизно серединою теперішніх Гетьманських валів. Над нею (від сторони Гетьманської вулиці - пр. Свободи) висипано вал. За валом ішла фоса, далі зовнішній мур з бастіонами й другий мур, внутрішній, з баштами. Вигляд укріплень з цеї сторони маємо зображений докладно на загальновідомім виді Львова Пассаротті з початку XVII ст.
Скарбківська й Стрілецька вулиці
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:43З північної сторони укріплення міста йшли між вулицею Скарбківською (Лесі Українки) й Стрілецькою (Данила Галицького). Тут також ішов ряд башт: на розі від Губернаторських валів згадана вже римарська, далі 2 — пивоварів і медоварів, 3 — шапкарів і сідельників, 4 — ткачів, 5 — мечників, 6 — міховників, мулярів і бляхарів (навпроти костелу Марії Сніжної), 7 — кушнірська на Краківській брамі, 8 — пекарська, в розі при домах Скарбка. Краківська брама була на місці, де Скарбківська вулиця сходиться з Краківською; це була могутня будова, з подвійними воротами. Та через те, що ворота не були прямо проти себе, між ними все панувала темнота.
Губернаторські вали
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:40При кінці XVIII ст. австрійська влада знесла міські укріплення,— мури й башти зруйновано, вали розкопано й землю з них ужито на засипання фос. У 1821 р. губерніальний радник Райценгайм піддав проект уладження променади на запустілих валах; тоді впорядковано ці місця, засаджено італійські тополі, каштани й інші дерева, заведено стежки з лавками. Цей столітній парк знищила значно буря близько 1900 р. На честь засновника названо променаду Райценгаймівкою; пізніше, як губернатор Галичини Гавер замешкав у новій палаті, постала назва Губернаторських валів. На місці «великого белюарду» до 1890-х рр. був літній театр.
Вали й мури
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 16.01.2008 - 17:21Старе місто, тепер середмістя, було обведене довкола укріпленнями з валів, ровів і мурів. Ці фортифікації йшли чотирикутником,— від сходу Губернаторськими валами (Сквер між Митною і Підвальною), від півночі Скарбківською (Л. Українки) вулицею, від заходу Гетьманськими валами (пр. Свободи), від полудня вулицею Собеського (Братів Рогатинців).
Укріплення складалися з:
1) внутрішнього муру з баштами,
2) зовнішнього муру з бастіонами,
3) першого рову,
4) валів із баштами,
5) другого рову.
Lvivskyj holovnyj vokzal...
Внесено Lukas_Michalovic Sun, 13.01.2008 - 02:03Ce rozdil dlja fotohrafij nashoho vokzalu, jakyj vartyj interesu
Новорічна ялинка перед оперним театром
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 22:22Новорічна ялинка перед оперним театром. Це зображення було завантажене з дописом Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром.
Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 22:22Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром. Це зображення було завантажене з дописом Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром.
Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 22:22Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром. Це зображення було завантажене з дописом Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром.
Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 22:22Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром. Це зображення було завантажене з дописом Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром.
Новорічна стометрівка на проспекті Свободи
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 22:00Новорічна стометрівка на проспекті Свободи. На дальньому плані - новорічна ялинка біля оперного театру. Це зображення було завантажене з дописом Новорічна стометрівка на проспекті Свободи.
Новорічна ялинка та дід Мороз біля оперного театру
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 22:00Новорічна ялинка та дід Мороз біля оперного театру. Це зображення було завантажене з дописом Новорічна стометрівка на проспекті Свободи.
Різдвяний вертеп на проспекті Свободи
Внесено Artur Izhevsky Tue, 08.01.2008 - 21:37
Римо-Католицька Церква святкує Різдво в ніч з 24 на 25 грудня, Українська греко-католицька церква та усі Українські православні церкви святкують Різдво в ніч на 25 грудня за Юліанським календарем, що відповідає ночі з 6 січня на 7 січня за загальноприйнятим сьогодні Григоріанським календарем.">Різдвяний вертеп на проспекті Свободи. Це зображення було завантажене з дописом Різдвяний вертеп на проспекті Свободи.
Різдвяний вертеп на проспекті Свободи
Внесено Artur Izhevsky Tue, 08.01.2008 - 21:37
Римо-Католицька Церква святкує Різдво в ніч з 24 на 25 грудня, Українська греко-католицька церква та усі Українські православні церкви святкують Різдво в ніч на 25 грудня за Юліанським календарем, що відповідає ночі з 6 січня на 7 січня за загальноприйнятим сьогодні Григоріанським календарем.">Різдвяний вертеп на проспекті Свободи. Це зображення було завантажене з дописом Різдвяний вертеп на проспекті Свободи.
Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром
Внесено Artur Izhevsky Tue, 08.01.2008 - 21:20Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром. Це зображення було завантажене з дописом Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром.
Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром
Внесено Artur Izhevsky Tue, 08.01.2008 - 21:20Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром. Це зображення було завантажене з дописом Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром.