Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Старий Львів
Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром
Внесено Artur Izhevsky Tue, 08.01.2008 - 21:20
Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром. Це зображення було завантажене з дописом Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром.
Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 17:22
Святкування Нового року біля новорічної ялинки перед оперним театром.
Новорічна стометрівка на проспекті Свободи
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 08.01.2008 - 17:00
Новорічна стометрівка на проспекті Свободи. На дальньому плані - новорічна ялинка біля оперного театру.
Див.також:
Новорічна стометрівка на проспекті Свободи Різдвяний вертеп на проспекті Свободи
Внесено Artur Izhevsky Tue, 08.01.2008 - 16:37
Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром
Внесено Artur Izhevsky Tue, 08.01.2008 - 16:20
Новорічна ялинка на проспекті Свободи перед оперним театром.
Напис на великому дзвоні Юрського Собору
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 10:131341 р.— НАПИС НА ВЕЛИКОМУ ДЗВОНІ ЮРСЬКОГО СОБОРУ У ЛЬВОВІ
В лђто 6849 сольян бы колок сии светому Юрью при князи Дмитриі игуменом Євъфимьем, а писал Скора Яков*.
Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 09:20
Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Вигляд з вул.І.Франка. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Вежа у Стрийському парку
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 31.12.2007 - 07:00 Вежа у Стрийському парку. Це зображення було завантажене з дописом Вежа у Стрийському парку.
Див.також:
Вежа у Стрийському парку Жидівська дільниця
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 22:57Жиди мали свою окрему дільницю, яка займала нижчу частину теперішньої Бляхарської вулиці, площу Векслярську (пл. Коліївщини) й частини вул. Боїмів та Собєського. Бляхарська вулиця була осередком і звалася Жидівською вулицею. При її вході від Руської вулиці була «Жидівська брама», мурована, що забезпечувала жидівське гетто від нападів. При цій вулиці (тепер Бляхарська в подвір'ї, ч. 27) знаходиться стара синагога фундації Ісака Нахмановича, побудована 1582 р. Павлом Щасливим і Петром Зичливим у готичному стилі, але з деякими ренесансними прикрасами.
Монастир Домініканців
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 22:53Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом, заснований у XIV ст. Теперішній костел, побудований 1748 р. в стилі рококо, належить до найгарніших пам'яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам'ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам'яткою костела є т. зв. Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова. В монастирі домініканів 1559 р.
Вулиці Краківська і Вірменська
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 22:48Краківська вул. в XV ст. звалася «Татарською» або «Поганською», названа так тому, що при ній коло Краківської брами було кілька домів татар. Татари в більшім числі мешкали на передмісті за брамою. Старші кам'яниці: ч. 24 — балкон в стилі рококо, ч. 11 — купецькі відзнаки з поч. XIX ст., ч. 34 — прикраса в стилі цісарства.
Народний Дім
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 22:43На місці, де стоїть Народний Дім і церква Преображення, був монастир і костел чину св. Трійці, званого тринітаріями, що займалися викупом невільників з турецької неволі. Тринітарії оселилися тут 1695 р. й жили до скасування чину 1783 р. Цісар Йосиф II монастирські будинки призначив на заснований ним львівський університет. У костелі уладжено бібліотечну салю, й тут 16 листопада 1784 р. відбулася інагурація нового університету. Саля була прибрана адамашковими котарами (портьєрами), портретом цісаря й мальовилами, що зображали університетські будинки. На столі були зложені диплом, печать та інсигнії університетських властей.
Низький Замок
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 20:20Далі стояв т. зв. Низький Замок, названий так для відрізнення від Високого Замку на горі. Він лучився з мурами міста при північно-західнім розі, фронтом стояв до теперішньої вул. Рутовського, починаючи від вул. Лукасінського (Низький Замок), до половини промислової школи. Повстав він разом із першими укріпленнями міста в XIV ст., двічі горів, був перебудований і в руїнах дотривав до початку XIX ст. Низький Замок був резиденцією королівського старости. Вхід був десь навпроти Народного Дому (до 1990 р. - окружний Будинок офіцерів).
Церква Св. Хреста і монастир Францішканів
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 20:19Дальше за будинками єзуїтів був монастир францішканів з костелом св. Хреста, на місці давнішої церкви св. Хреста. Костел був заснований в XV ст. У сім францішканськім костелі відбулася славна нарада у вересні 1648 р., як на Львів ішов тоді Хмельницький. На раді було 3000 шляхти, і вона віддала оборону міста і краю князеві Яремі Вишневецькому, знаному з ненависті до козаків. Але Ярема забрав тільки гроші, зібрані міщанами на оборону, і кинув місто на його власну долю. Під час наради у костелі помічено якогось передміщанина-українця, що записував щось у книжечці. Його взято за шпигуна, виведено із костела і біля єзуїтської фірти без допиту і суду вбито. В 1785 р.
Костел Єзуїтів
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 20:16Вулиця Трибунальська звалася зразу Шевська, від кінця XVIII ст.— Дикастеріальна, тому що вела до урядових бюр у єзуїтів. При ній помітніші доми в стилі цісарства, ч. 10 і 12.
Шпиталь Св. Духа
Внесено Pavlo Zhezhnych Sun, 30.12.2007 - 20:15При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.
